Хліборобам, як і землі, спочинку немає. Тільки вийшли із загінки комбайни і господарі заховали в комори просушене й очищене зерно та поспішають за погоди зібрати кукурудзу, сою, соняшник, цукрові буряки, як поле знову покликало до себе тих, хто присвятив життя своє роботі біля годувальниці землі.
Отож тепер на порядку денному - турбота про майбутній урожай: розпочалася сівба озимих культур. Саме це питання і стояло в центрі уваги учасників семінару - керівників та головних агрономів господарств, котрий відбувся у вівторок, 14 листопада, на базі СТОВ "Старокотельнянське”. Проходив він з участю керівників та спеціалістів районного управління агропромислового розвитку, а також голови райдержадміністрації Б. В. Мазура, який і відкрив зібрання. Він наголосив на тому, що аграріїв зібрали для того, аби зосередити їх увагу на підготовці грунту до посіву озимих, нагадати про оптимальні строки, в які насіння має лягти в землю, вів мову про осінній догляд за посівами та особливості сортової агротехніки. Потім на своїх ланах вітав учасників семінару директор СТОВ «Старокотельнянське», керівник з багатющим досвідом Б. Р. Срібний. Він розповів про те, як організований у них в господарстві комплекс осінньо-польових робіт. Продемонстрував роботу нової сівалки «Партнер-7» вартістю 295 тис. грн., яку господарство придбало минулої осені. Агрегат якраз працював на полі площею 45 гектарів - заробляв в грунт насіння протруєної озимої пшениці, до якої добавлені стимулятор росту та добрива. Попередником під посів був горох. Звісно, нова техніка викликала неабиякий інтерес у спеціалістів сільського господарства. Тому Борис Романович запропонував усім ознайомитися з нею ближче, зупинивши на якийсь час роботу агрегату, відповідав на запитання, дав повну характеристику новій техніці, наголосивши на тому, що сівалка сіє не рядком, як ті, що є в користуванні, а стрічкою. Сказав і про те, що вона працює на швидкості 12 км на годину. Н. Л. Лисюк, головний агроном районного управління агропромислового розвитку, у своєму виступі зробила акцент на особливостях посіву озимої пшениці, наголосила на ролі попередників, використанні сидератів, біостимуляторів та добрив, гербіцидів для одержання щедрих урожаїв зернових. Виступив на семінарі і директор Андрушівської державної сортодослідної станції В. П. Алексійчук. Він говорив про те, що йому найближче - насіння, бо ж з нього починається урожай. Дав характеристику найновішим і найефективнішим сортам озимих пшениців, наголосив, які з них є найбільш зимостійкими. Це, насамперед, сорти Либідь, Лісова пісня, Царівна. Звернув увагу й на те, що великим попитом нині користується жито, особливо сорти Первісток, Дозор, Юріївець, Інтенсивне-99, Ірина та ін. Володимир Павлович назвав нові, високоврожайні сорти ячменю, особливе місце серед яких займають Селена Стар, Достойний. Про нове в захисті рослин вів мову регіональний представник фірми "Дюпон” О. І. Сергійчук. Він розповів, зокрема, про фунгіцид "Таліус”, який дає відчутне підвищення врожайності зернових. Рекламував різноманітні добрива, які може доставити і за потреби внести в грунт ТОВ «Шакур», його регіональний представник А. Д. Яковчук. Він переконував присутніх в ефективності внесення карбамідно-аміачної суміші для підвищення врожайності, пропонував керівникам господарств послуги своєї фірми. З приводу питань, піднятих на семінарі, своїми думками поділився і начальник управління АПР О. О. Гайдабас, який зупинився на розвитку тваринницької галузі району, стані заготівлі кормів та підготовки до зимово-стійлового утримання тварин. Він проінформував учасників семінару про те, що, на жаль, поголів’я ВРХ за останній місяць зменшилося по району на 140 голів. Що стосується кормів, то сіна господарствами району припасено 83% від потреби, заготовлено 5,1 тис. тонн сінажу, 4,7 тис. тонн силосу. Зупинився також на таких важливих проблемах, як заборгованість сільгосппідприємств до Пенсійного фонду, вів мову і про розрахунки господарств за орендовані земельні та майнові паї, рівень середньої заробітної плати в сільськогосподарській галузі, яка ще залишається досить низькою. Про дотримання всіх агротехнічних заходів при проведенні осінньої посівної кампанії говорив і заступник голови райдержадміністрації А. М. Горкун. Підсумував роботу семінару голова райдержадміністрації Б. В. Мазур, який закликав усіх спеціалістів працювати на кінцевий результат, обмінюватися досвідом, не боятися впроваджувати нове, що пропонують аграріям науковці, робити все від них залежне, аби в майбутньому бути з щедрим урожаєм.
Валентина Василюк
Не так часто в Степківському будинку культури буває так людно, як першого вересня. Цього дня сюди зібралося майже все село - святкували не лише початок нового навчального року, а й 80-річний ювілей школи. Хто міг, завітав на її іменини, бо скільком поколінням степківчан вона дала путівку в життя, в широкий світ. І гостей високопоставлених з району та області прибуло теж немало. Їх зустрічали, як і годиться, з хлібом-сіллю, яскравими осінніми квітами, якими аж розцвів зал. Кожне слово ведучих хвилювало серця, зачіпало найтонші і найпотаємніші його струни. Що не кажіть, а зі школою, з юністю, чарівним світом дитинства пов’язані найтепліші, найпрекрасніші спогади, які ми бережемо все життя. Свої надії на майбутнє це гарне село пов’язує з юною зміною, з маленькими першокласниками, яких випускники під оплески залу за руки ведуть на урочисту лінійку під аркою, яку з вишитих рушників зробили їх батьки. Кращі учні школи піднімають Державний прапор, звучить Гімн України. Господарі свята щиро вітають гостей, їм вручають золоті, як сонце, короваї. В залі звучать величальні пісні Україні, школі, землі рідній, слова подяки тим, хто вісім десятиріч своє серце віддавав дітям - директорам школи, педагогам, вчительським династіям. Зі щирими вітаннями до всіх присутніх звернулася директор місцевої школи Л. А. Степаненко, яка надала слово першому заступнику голови обласної державної адміністрації М. М. Олещенку. Він привітав вчителів та учнів з Днем знань, ювілеєм школи, побажав успіхів дітворі і їх наставникам, а селу - процвітання, обіцяв сельчанам допомогти не лише в ремонті навчального закладу, а й у вирішенні найболючіших для степківчан проблем. І ті сподіваються, що нинішня влада буде вболівати за село не на словах, а на ділі, сприятиме його відродженню. Гість подарував школі меблі, аби вона була ще затишнішою. Теплі поздоровлення і найщиріші побажання прозвучали і з вуст голови райдержадміністрації Б. В. Мазура, який зичив школярам, їх наставникам успішного навчального року і вручив директору навчального закладу сертифікат на комплект меблів. Багато було бажаючих поздоровити зі святом винуватців торжества і серед них, насамперед, С. І. Сословська - начальник відділу освіти райдержадміністрації. Вона побажала дітям і вчителям успіхів та нових творчих висот, нагородила грамотами кращих вчителів. Завітали з подарунками на урочистості і голова районної ради В. Б. Шпаківський, директор місцевого СТОВ «Хлібороб» П. В. Юянець, сільський голова Н. П. Войцехівська та інші. А скільки теплих посмішок викликали виступи маленьких школяриків, які в цей день зробили перший, ще несміливий крок в чудову і незвідану Країну знань, випускників, шкільних артистів. Усіх їх покликав за парти шкільний дзвоник.
Валентина Василюк
Дубровського Павла Григоровича добре знають на Андрушівщині за його більш як 40-річну педагогічну працю, громадсько-політичну активність в суспільному житті.На долю хлопця випало нелегке, повне випробувань життя. Закінчив 7 класів, у 1941 році вступив у залізничне ПТУ на Львівщині, але незабаром розпочалася Велика Вітчизняна війна. Фашисти вивозили молодь на підневільні роботи до Німеччини. Першим у списки потрапив і Павло. Двічі втікав, а за третім разом взяли і під конвоєм доправили до місця збору. Але разом з товаришами зумів утекти. Згодом опинився серед народних месників. Це, по суті, була регулярна військова частина з двох стрілецьких рот, диверсійної групи і господарського взводу. Павла зарахували у розвідку. Головним їх завданням було паралізувати залізницю Лунінець-Сарни. 1 лютого 1944, виконуючи завдання командування на напрямку Рівне- Луцьк, був тяжко поранений. Потім - евакогоспіталі в Москві, в Андижані. Після одужання в травні 1944 був призваний в Червону Армію на 3-й Білоруський фронт в 51-шу Вітебську червонопрапорну дивізію кулеметником. В бою під Шауляєм за форсування річки був нагороджений медаллю «За відвагу». І знову поранення. Після лікування у Пскові направили на 1-й Прибалтійський фронт. Коли наступали на Кенігсберг, виніс з поля бою пораненого офіцера, за що представили до нагороди - ордена Слави III ступеня. В лютому 1945 року був втретє поранений. На цьому Велика Вітчизняна війна для П. Г. Дубровського закінчилася. Його довгий час виходжували в Свердловську і тільки в жовтні переможного року виписали з госпіталю інвалідом другої групи. Виповнилось тоді юнакові 20 років. Павло Григорович Дубровський нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня, а за освітянську працю - медаллю імені А. С. Макаренка. Щороку мої вихованці вітають його, шанованого жителя с. Червоне, з визначними святами. Готуються заздалегідь - приносять квіти, вчать вітальні слова. Павло Григорович завжди радо зустрічає нас. Запрошує до саду, де школярі сідають на стареньких лавочках та із захопленням слухають цікаві розповіді воїна-партизана, вчителя-ветерана. Ці зустрічі роблять моїх вихованців старшими, серйознішими, бо розповіді Павла Григоровича спонукають задуматись над життям, сьогоденням. Діти люблять відвідувати ветерана, бо він завжди з радістю зустрічає їх, проводжає з надією, що вони навідаються до нього ще не раз.
Юлія Турська, вчителька Червоненської ЗОШ І-ІІІ ст.
Відцвіло усіма барвами веселки літо, швидко минули канікули. Ось і перший день осені - незабутній і неповторний. З нетерпінням чекала його дітвора Старої Котельні, а також зустрічі з друзями і вчителями, зі школою, яка відтепер матиме статус сільської гімназії. І ось всі вони знову на шкільному подвір’ї, яке так скучило за дзвінким різноголоссям. Школа гостинно відчинила двері перед дітворою, закликаючи за парти, а вчительство - до нелегкої творчої роботи. А скільки квітів! А радісних обіймів і посмішок. Тільки малесенькі такі смішні і серйозні першокласники трохи боязко поглядали на мам, стоячи біля своєї вчительки. Ніщо не могло зіпсувати отієї атмосфери свята, яка панувала навколо, навіть дрібний дощик, якому не вдалося розігнати ні дітвору, ні дорослих. І ось кращі учні навчального закладу піднімають Державний прапор, звучить Гімн України. З хлібом-сіллю (фото 1) зустрічають господарі гостей, котрі прибули до них на День знань і відкриття сільської гімназії. До слова запросили голову райдержадміністрації Б. В. Мазура, який щиро привітав учителів і школярів із святом початку нового навчального року, побажав здоров’я і успіхів, щасливої мандрівки в цікаву і захоплюючу Країну знань. Він подарував гімназії інтерактивну дошку. Начальник відділу освіти райдержадміністрації С. І. Сословська поздоровила всіх присутніх зі святом, з присвоєнням їх навчальному закладу статусу сільської гімназії, наголосивши на тому, що це накладає на педагогічний і учнівський колективи надзвичайно високу відповідальність, зичила усім щасливого навчального року. Розділили з дітворою, вчителями та батьками святковий настрій директор навчального закладу І. А. Сокольчук, сільський голова В. М. Бондарчук та представники адміністрації СТОВ «Старокотельнянське». Останні вручили грамоти та грошові премії школярам, котрі під час літніх канікул трудилися в місцевому господарстві. Кожна мить свята дарувала присутнім цікаву несподіванку. Ось перед усіма з’явився Новий навчальний рік і поклав на сходинки гімназії здоровенну підкову - на щастя! Першими ступили на неї маленькі першокласники, яких за руку під оберегом - вишитим рушником, вивела на святкове подвір’я вчителька К. Б. Комар. Всі погляди, звісно, були прикуті до них - гарних, кумедних і поки що невпевнених… А навпроти з квітами стояли випускники і по-своєму заздрили першачкам, що у тих ще все попереду. І слова мами першокласника А. В. Ткачук глибоко схвилювали всіх, бо вона просила Бога, аби благословив їх дітей в щасливу путь. Щиро аплодували всі присутні, коли С. І. Сословська вручила грамоти районного відділу освіти кращим педагогам - Л. П. Рибалко та С. Г. Кошовому, а школярі подарували учителям квіти. А ось і казкові персонажі - Буратіно і Мальвіна, з’явилися на шкільному подвір’ї і вручили першокласникам чарівний ключ від знань. Всі чекали найголовнішої миті - Першого дзвінка (фото 2). І він пролунав. Через чарівну підкову переступили у світ знань діти. Нехай щастить їм в новому навчальному році!
Валентина Василюк
Як ви здогадалися, йдеться про назву дошкільного закладу. А розташований він у Старій Котельні і має непросту історію. В період розквіту села, який припав на другу половину минулого століття, в соціально-культурний комплекс вписалося і добротне типове приміщення дитсадка.У роки перебудови й реорганізації селяни були стурбовані головним - зберегти господарство, об’єднавши більшість майнових наділів. Таким чином колись орденоносний «Більшовик» став СТОВ «Старокотельнянське». Виживати в нових умовах стало дуже важко, поменшало робочих місць, молодь почала виїжджати в місто в пошуках роботи. На якийсь час спорожнів і дитсадок. Так тривав рік, другий, третій… Хтось із депутатів місцевої ради на одній із сесій запропонував перепрофілювати приміщення дошкільного закладу, з чим більшість народних обранців і сам сільський голова В. М. Бондарчук не погодилися. Радою і громадою взялися за роботу. Підтримав тодішній голова райдержадміністрації М. М. Олещенко. І нарешті «Колосок» ожив - відкрилося після ремонту приміщення для однієї групи. А життя то продовжується. Ті, хто колись відвідували дитсадок, самі стали батьками. Кожного року в селі хоч на одну дитину, але народжується більше, ніж у попередньому. Є й приїжджі. Всього на сьогодні у Старій Котельні 117 дітей дошкільного віку. Заради того, щоб зростали вони у колективі, оволодіваючи дошкільною програмою, розвивались, загартовувалися фізично, не залишили розпочатої справи завідуюча Г. М. Сокольчук, яка віддала дошкільному вихованню малечі 30 років самовідданої праці, сільський голова В.М.Бондарчук при підтримці місцевих меценатів і вихідців із села, що займаються підприємницькою діяльністю за його межами, при допомозі батьків вирішили відремонтувати і ввести в дію приміщення ще для однієї групи. Пішли назустріч старокотельнянцям і обласна та районна адміністрації, районна рада - виділили дві третини потрібних на реконструкцію коштів. Дружно відгукнулися місцеві спонсори. І ось результат: 9 вересня у селі урочисто відривали приміщення для другої групи (тепер у садочку вже 45 дітей - майбутнє школи). Було все дуже урочисто: і вітання гостям, і вшанування тих, хто не поскупився грішми на ремонт і на свято прийшов з подарунками, виступи спонсорів і літературний монтаж у виконанні вихованців, і пісні, що співали дорослі. А після того, як голова райдержадміністрації Б. В. Мазур, голова районної ради В. Б. Шпаківський і сільський голова В. М. Бондарчук виступили на святі і перерізали символічну червону стрічку, гостей запросили до приміщення, де красиво, ошатно, затишно, все зроблене зі смаком і любов’ю. Треба було бачити, якою неприхованою радістю світилися очі завідуючої Галини Миколаївни. Це був підсумок тривалої спільної роботи заради майбутнього села, яке зростило, благословило у світ сьогоднішніх меценатів, прізвища яких прозвучали у виступах. Це Марценюк С. М., Руденький О. А., подружжя Валерія і Тетяни Ковальчуків, Срібний Б. Р., Язиков О. В., Дорош М. В., Дегтяр Є. А., Іванченко В. А. Їм та керівництву району і слова подяки, і квіти, і щасливі посмішки вихователів, батьків, бабусь, дітей. У своєму виступі Г. М. Сокольчук висловила вдячність не тільки райдержадміністрації, районній раді, спонсорам, сільському голові, а й батькам вихованців - Павловським, Гебричам, Ткачукам, Куземченкам, Ганзюкам, Гайструкам, Шубенкам і багатьом іншим, які доклали чимало праці для облаштування закладу, побажала молодим сім’ям достатку, любові, впевненості. Щоб зростали їх родини, бо вже на черзі ремонт приміщення для ясельної групи та спортзалу. При такій заповзятливості й взаєморозумінні старокотельнянцям це вдасться. Їх старання оцінила у своєму виступі і начальник відділу освіти райдержадміністрації С. І. Сословська: - Старокотельнянський «Колосок» буде одним з кращих дошкільних закладів району, де вже зараз дотримуються внесених до Закону «Про освіту» змін, за якими дошкільна освіта є обов’язковою і про її здобуття видаватиметься відповідний документ. Тут є вся необхідна матеріально-технічна база, є бажання колективу гарно працювати в нових умовах. Треба зробити ще одне: запровадити в дитсадку вивчення англійської мови. Тоді ми зможемо вважати цей заклад базовим, - сказала на закінчення Світлана Іванівна.
Лідія Наконечна
Дорога до Новоівницького вистукувала під колесами авто, відраховуючи чи то прожиті роки, чи то добрі справи, яких немало зроблено невтомними і натрудженими руками Федори Григорівни Скиби.я ця добра і щира душею жінка, росіянка за національністю, берегиня - мати, бабуся і прабабуся. Привітати ювілярку зібралися найближчі друзі синової родини, де проживає Федора Григорівна, селищні активісти. А голова районної державної адміністрації Б. В. Мазур та голова районної ради В. Б. Шпаківський, поздоровляючи іменинницю, вручили їй Привітальний лист Президента України В. Ф. Януковича, грошову винагороду та букети яскравих осінніх квітів. Зазвичай у такий день у пам’яті спливають найрізноманітніші події. У Федори Григорівни є теж що згадати. …Народилася в Курській області Росії в багатодітній сільській родині. Мала трьох сестер і брата. Жили бідно, але дружно, не цуралися ніякої роботи. Так і повиростали. А потім зустріла дівчина Тимофія, і в серці ніби вогник спалахнув, а його невидимий промінчик постійно осявав щасливу посмішку на обличчі тендітної красуні. Одружилися. Народила Федора Григорівна трьох синів-соколят. Але коротким було їх сімейне щастя - чорним смерчем увірвалась війна. Тимофій пішов на фронт, а їй залишилися сімейні турботи. Щоб не померти голодною смертю, обмінювала одяг на їжу. Часто згадує ювілярка німецьку окупацію, коли до хати зайшли фашисти і один з них, взявши малюків за ніжки, швиргонув одного на лаву, другого - на поріг. Почав збирати пожитки, але втрутився його товариш і, показуючи на малюків, щось голосно почав казати, часто повторюючи слово «кіндер». Вони пішли з двору, нічого з речей не взявши. А ще Федора Григорівна допомагала партизанам - пекла для них хліб, прала одяг. Коли ж то було?!.. Притуливши до грудей подаровані квіти, перед нами сидить бабуся. Хвилюється. Євгеній Тимофійович розповідає, що матуся допомагала няньчити внуків, а їх у неї шестеро, любить спостерігати, як граються правнуки. - Немало сліз пролила наша мама, - продовжує Євгеній, - похоронила чоловіка, мого батька, потім помер брат Борис. А нині щодня чекає вісточки від В’ячеслава, який разом із сім’єю мешкає в Росії. …Швидко пролетіли роки, кожен з яких позначений щоденною працею, тривогою, гордістю за дітей і внуків. Вже понад три десятиліття живе Федора Григорівна в Новоівницькому, але спогади все частіше повертають в рідні серцю місця, хочеться зустрітися із сестрами Ганною та Катериною, яким уже далеко за дев’яносто. Проте шлях до них неблизький, тож спілкуються по телефону, листуються. Отак і живе серед українських лісів росіянка Федора Григорівна Скиба, оточена турботою сина й невістки, любов’ю внуків та правнуків.
Марія Олексюк
17 вересня в залі засідань районної ради зібралися депутати та запрошені на чергову сесію, де розглядали ряд важливих питань.Зокрема, про хід виконання районної Комплексної Програми "Турбота” по поліпшенню соціального захисту ветеранів війни та праці, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян похилого віку на період 2008-2010 років присутніх інформував заступник начальника управління праці та соціального захисту населення Кондратюк В. П. Про хід виконання Комплексної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2007-2011 р.р. в Андрушівському районі розповіла районний фтизіатр Толкач Г. В. Депутатів районної ради Мриглода М. В., Хоменка В. А. цікавили питання практичного вирішення придбання туберкуліну для проведення щеплень. Роз’яснення надали голова районної ради Шпаківський В. Б. та начальник фінансового управління райдержадміністрації Суботенко Н. О. Перший заступник голови обласної державної адміністрації Олещенко М. М., який брав участь в роботі сесії районної ради, також виступив з приводу порушеної депутатами проблеми і наголосив, що в області її, як такої в цілому немає. Отже, варто на місцях зробити все, щоб якнайшвидше її вирішити. Депутати підтримали звернення до Верховної Ради України депутатів Брусилівської районної ради щодо внесення змін до ст. 12 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз” № 2586-ІІІ від 5 липня 2001 року. Депутати прийняли рішення про внесення змін до Програми діяльності прокуратури Андрушівського району на 2009-2010 роки. Начальник фінансового управління райдержадміністрації Суботенко Н. О. проінформувала депутатів та запрошених про виконання районного бюджету за І півріччя 2010 року, про внесення змін до районного бюджету на 2010 рік та про розпорядження голови районної державної адміністрації № 369 від 17.08.2010 р. Про питання комунальної власності інформувала начальник відділу комунальної власності Семенова Н. Ю. Першим було заслухано питання про внесення змін до Переліку установ, організацій та нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селища, міста Андрушівського району. Наступними розглядалися питання про передачу нерухомого майна за адресою: м. Андрушівка, вул Кірова, 2 та про внесення змін до Комплексної цільової Програми підтримки районного радіомовлення "Світанок” на 2009-2011 роки, про списання нагрівальних котлів. Заступник начальника відділу Держкомзему в Андрушівському районі Салійчук П. О. інформував про технічну документацію по визначенню нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Депутати підтримали пропозицію зняти з контролю ряд рішень районної ради. З усіх питань, які розглядалися на сесії, прийнято відповідні рішення. Перед депутатами та запрошеними виступив Олещенко М. М., який відмітив, що в області і районі триває напружена ситуація із соціальним захистом малозабезпечених сімей. Багато роботи необхідно зробити, щоб вчасно призначити субсидії. Щоденно на контролі стоїть питання погашення заборгованості по заробітній платі. Як не складно, але борги виплачуються. Наголосив, що керівники організацій, де невчасно виплачується зарплата, будуть нести відповідальність згідно чинного законодавства. Керівникам підприємств, організацій та установ різних форм власності, підкреслив Микола Миколайович, необхідно зробити все, щоб опалювальний сезон розпочався вчасно і без проблем. Наголосив також, що вже зараз сільським головам слід працювати над вирішенням проблем, що виникли із забезпеченням населення питною водою. Голова районної ради Шпаківський В.Б. подякував Олещенку М.М. за допомогу, яку той надає району. На сесії було озвучено та прийнято запит депутата Авраменка А.І. щодо автобусного сполучення Андрушівка-Любимівка.
Додаток 139
до постанови Центральної виборчої комісії
від 15 вересня 2010 року № 355
Андрушівська районна виборча комісія
Житомирської області
(13400, Житомирська обл., м. Андрушівка, пл. Леніна, 1)
Голова комісії – Пашинська Тетяна Володимирівна, 1959 року народження – від місцевої організації Політичної партії "Сильна Україна".
Заступник голови комісії – Дяченко Володимир Михайлович, 1951 року народження – від місцевої організації Народної Партії.
Секретар комісії – Проценко Олена Миколаївна, 1956 року народження – від місцевої організації Комуністичної партії України.
Члени комісії:
Весельська Ольга Олегівна, 1958 року народження – від місцевої організації Комуністичної партії України;
Дмитрук Тетяна Василівна, 1952 року народження – від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина";
Животовський Григорій Михайлович, 1934 року народження – від місцевої організації Комуністичної партії України;
Кравчук Зоя Федорівна, 1954 року народження – від місцевої організації Партії регіонів;
Кравчук Ольга Володимирівна, 1965 року народження – від місцевої організації Партії регіонів;
Курята Леонід Робертович, 1950 року народження – від місцевої організації Народної Партії;
Лисюк Іван Андрійович, 1948 року народження – від місцевої організації політичної партії Єдиний Центр;
Озорніна Надія Іванівна, 1947 року народження – від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина";
Піковська Олександра Іванівна, 1954 року народження – від місцевої організації Партії регіонів;
Самойленко Наталія Дмитрівна, 1962 року народження – від місцевої організації Партії промисловців і підприємців України;
Спіріна Ганна Іванівна, 1952 року народження – від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина";
Шпаківська Неоніла Володимирівна, 1962 року народження – від місцевої організації Народної Партії.
Секретар Центральної виборчої комісії Т. ЛУКАШ