Чергове засідання клубу любителів поезії «Берізка» було присвячене Дню гумору «Зі сміхом у життя».
Народний гумор особливо багато черпає із бездонної скарбниці українських сатириків: Остапа Вишні, Павла Глазового, Євгена Дударя, Микити Годованця та інших майстрів дотепного слова.
На засіданні клубу були присутні наші земляки Зарудяна Л. С., Кумечко В. О., Хромченко О. О., які у своїй творчості віддають перевагу гумористичному жанру. Іх гуморески, сатиричні мініатюри веселили учасників зібрання.
Веселий настрій на святі дарував сімейний дует у складі Маринки та Юрія Паліїв. Щирими оплесками за виступ дякували присутні Красовській Ф. Б. із Великих Мошківець.
Для гостей жартівливі пісні виконували працівники районного будинку культури Костюк І. В., Самплавська Л. В., Агапова Н. О. та учасниця дитячого зразкового ансамблю «Зернятко» Кондратюк Інна.
Гумор - добрий сміх. Він пройнятий приязню і любов’ю до людей. Жарт, дотепне слово часто впливають ефективніше, ніж будь-які повчання. А як корисно і важливо вміти посміятися із себе! Доброзичливий сміх не ображає, а виліковує, виховує людину. Тож ведучі свята бажали присутнім добрих жартів, веселих щирих друзів та нових дотепних вигадок, авторам - натхнення у написанні сатирично-гумористичних творів.
Феліна Вишневська,
зав. читальним залом районної бібліотеки
Двоє 20-річних жителів Андрушівського району Житомирщини одного разу, викравши несправний «Опель» в обласному центрі, час від часу навідувалися в Житомир, щоб красти окремі деталі з інших автомобілів. Таким чином вони розраховували відремонтувати і укомплектувати викрадену машину.
Про це інформує СЗГ УМВС України Житомирській області.
Про зникнення автомобіля «Опель Кадет» уранці 1 березня в міліцію повідомив його власник. Чоловік був обурений, здивований і розгублений водночас: його машина ось вже багато днів поспіль стояла у дворі багатоповерхівки в неробочому стані, до того ж одне колесо було спущено. І раптом за одну ніч автомобіль безслідно зник!
- На місце події виїхала слідчо-оперативна група, - розповідає начальник Корольовського РВ УМВС м.Житомира Сергій Рябошапка. - За фактом незаконного заволодіння транспортним засобом було відкрито кримінальне провадження.
Провівши огляд місця злочину, експерти припустили, що «Опель» виїхав на своїх колесах. Отже, зловмисники заздалегідь подбали про те, щоб відразу ж на місці виправити одну з неполадок автомобіля. На його розшук були зорієнтовані зовнішні наряди міліції. Паралельно над встановленням осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, працювали оперативні служби.
Дільничні міліціонери, проводячи поквартирні і подворові обходи, а також під час прийому громадян просили автовласників подбати про місцезнаходження їхніх транспортних засобів, а також повідомляти будь-яку інформацію про підозрілих осіб, які могли з'являтися в тих або інших дворах багатоповерхівок. Саме комплексна робота блоку міліції громадської безпеки Корольовського райвідділу згодом допомогла викрити зловмисників, вийти на їх слід і успішно провести затримання.
- Саме житомирські дільничні міліціонери з допомогою громадськості встановили, що «Опель», викрадений в обласному центрі знаходиться в Андрушівському районі, - говорить Сергій Рябошапка. - Там же були затримані двоє молодих людей, 20-річні місцеві жителі, які зізналися у скоєнні угону і ще кількох крадіжок з інших автомобілів.
За словами затриманих, приїхавши машиною, що належить одному з них, до Житомира, молодики помітили у дворі багатоповерхівки «Опель Кадет» і вже мали його вкрасти. Але машина виявилася нерухомою. Тим не менше молодики не відмовилися від своїх намірів і повернулися в Житомир наступної ночі, привізши з собою запаску і трос. Поставивши авто на чотири колеса, вони за допомогою троса перегнали його в Андрушівський район. Аби відремонтувати і укомплектувати машину, зловмисники навідувалися в Житомир і крали з інших автомобілів акумулятори, магнітоли, колонки, покришечні диски та інші запчастини.
В ході обшуку, проведеного за місцем проживання обох затриманих, правоохоронці вилучили чималу кількість крадених автодеталей, що красномовно свідчили про вчинення не менше десятка крадіжок з автомобілів.
- Свою провину затримані визнали, - продовжує начальник міліції Корольовського району м.Житомира Сергій Рябошапка. - Наразі перевіряється їх причетність до скоєння інших аналогічних кримінальних правопорушень, які мали місце в обласному центрі. За фактами встановлених лиходійств відкриті кримінальні провадження за ст.ст.289 (Незаконне заволодіння транспортним засобом) і 185 (Крадіжка) Кримінального кодексу України.
Водночас правоохоронці звертаються до житомирян, автомобілі яких втратили магнітоли, запчастини або інші деталі: якщо ви з якихось причин не заявляли про зникнення речей в міліцію, ви можете це зробити і зараз. Можливо, виявитися, що затримані молоді люди причетні до скоєння цих крадіжок.
У березні працівники Андрушівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді провели районну профілактичну акцію «Ехо» під гаслом: «Щастя та злагоду - кожній родині!». Ми здійснили три виїзди мобільного консультаційного пункту, спільно з фахівцями із соціальної роботи відвідано 49 сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах, проведено 29 групових профілактичних заходів.
Так, в селах Зарубинці, Городківка, Степок, Стара Котельня, Великі Мошківці, Крилівка, Нехворощ та м. Андрушівка для найуразливіших категорій населення було проведено лекційно-тренінгові заняття на тему: «Алкоголь і його вплив на організм людини», «Куріння - зло для організму», «Шкідливим звичкам скажем «НІ!», «Молодь за майбутнє без СНІДу», «Права дитини», «Молодь і міліція» та відеолекторії «Тест», «Правда про наркотики», «ВІЛ/СНІД», «Крапля алкоголю», «Права дітей». Спільно з кримінально-виконавчою інспекцією УДПС в Андрушівському районі для умовно-засудженої молоді провели "круглий стіл” з питань протидії торгівлею людьми та органами, профілактики правопорушень та злочинності в молодіжному середовищі, в ході якого присутні переглянули відеофільм «Станція призначення - життя!».
Надано 141 індивідуальну консультацію із зазначених проблем для членів сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах, дітям, схильним до девіантної поведінки, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування.
На виконання Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та з метою привернення уваги громадськості до проблем дітей з функціональними обмеженнями, виявлення та підтримки творчо обдарованих дітей районним центром СССДМ було проведено І етап конкурсу творчості серед дітей з особливими потребами «Повір у себе, і в тебе повірять інші», на якому були представлені творчі роботи дітей. Переможцем визнано учня Зарубинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Степана Кіосе, роботи якого подано до Житомирського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді для участі у обласному етапі конкурсу.
Працівники Андрушівського районного центру СССДМ продовжують проводити профілактичну та інформаційно-просвітницьку роботу серед різних категорій населення району.
Леся Погоріла,
головнний спеціаліст АРЦСССДМ
Історія нашої «маленької батьківщини» ніколи не народжувалася за робочим столом істориків, дослідників, а краплина за краплиною складалася із різних етапів історичного розвитку, зміни режимів та ідеологій, із щоденної подвижницької праці тих, хто жив і продовжує жити поряд.
В Андрушівській гімназії відбувся краєзнавчий урок «Мій рідний край - історія жива», присвячений 90-річчю з часу утворення Андрушівського району. Про історичне минуле краю учням 7-го та двом 11-им класам розповів місцевий історик-краєзнавець И. В. Лоханський. Продовжили краєзнавчу мандрівку «Стежками рідного краю» учні 11-А класу Борисова Маргарита, Сагадин Даша і Яремчук Максим.
Діти дізналися про події і факти історичного розвитку Андрушівщини, видатних її людей та ознайомилися з нетлінними скарбами - книгами, які бібліограф Андрушівської бібліотеки Люх О. Ю. представила на виставці-презентації «Увага! Нова краєзнавча книга».
Такі заходи потрібно проводити у освітніх закладах району, щоб молодь не лише знала, а й пам’ятала минуле заради майбутнього.
Наталія Островська,
вчитель української мови та літератури Андрушівської гімназії
В с. Чкалово Нікопольського району Дніпропетровської області проходив чемпіонат України з гирьового спорту серед юнаків і дівчат 1997-1995 р.н. Команда дівчат у складі Турської Людмили, Коваленко Марини, Никодюк Тетяни захищали честь Житомирської області і посіли III загальнокомандне місце. В особистому заліку Турська Людмила завоювала II місце, виконавши норматив КМС (зробила 167 підйомів гирі 16 кг.). Людмила включена до складу збірної України для участі у чемпіонаті світу, який відбудеться в м. Керч у травні 2013 року.
Напередодні Дня довкілля та Дня Землі на базі Андрушівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 пройшло екологічне свято, на яке з'їхалися агітколективи із 13 шкіл району, щоб розповісти про свою роботу та досягнення у справі екологічного навчання і виховання.
Тема виступів агітколективів була присвячена збереженню та охороні рідкісних і зникаючих видів тварин, занесених до Червоної книги. Виступи були цікавими, відзначалися важливістю порушеної екологічної проблеми, її соціальним значенням для даної місцевості в контексті загальноєвропейського процесу «Довкілля для Європи».
Найкращими були агітбригади «Сонячний вітер» (Гальчинська ЗОШ І-ІІІ ст.), «Зелений гомін» (Бровківська ЗОШ І-ІІІ ст.), «Жива краплина» (Волицька ЗОШ І-ІІ ст.), «Голубі краплини» (Степківська ЗОШ І-ІІІ ст.) та «Паросток» (Червоненська ЗОШ І-ІІІ ст,), виступи яких були змістовними, яскравими та динамічними. За рішенням журі вони посіли відповідно перше, два других та два третіх місця і були нагороджені грамотами відділу освіти й подарунками. Цікаво виступили агітаційні колективи «Веселка» із Зарубинець, «Екологічна варта» з Новоівницького, «Промінь» з Іванкова, «Природолюб» з Великих Мошківець, «ЛПО» з Любимівки. Виступ агітко¬лективу із Яроповицької ЗОШ І-ІІІ ст. запам'ятався постановкою хореографічної композиції «Лебедина пара». В рамках свята влаштували також виставку дитячих малюнків до Всеукраїнської акції «Годівничка».
Всі учасники свята поверталися додому з твердим наміром продовжувати розв'язання екологічних проблем, які торкаються інтересів кожної людини, кожного колективу і суспільства в цілому.
Яскравим, самобутнім зразком зберігання народної пісні є уславлений фольклорний колектив с. Антопіль «Співуча родина» (керівник Петро Устич).
На запрошення Першого Національного телеканалу України цей колектив брав участь у відомій про¬грамі «Фольк-musіс». У виконанні колективу звучала українська народна пісня «Подруженьки» (солістка Оксана Полівенко).
Відповідно до умов програми народну пісню повинен переспівати професійний колектив. По-особливому ця пісня зазвучала у виконанні Наталки Міхновської у супроводі академічного інструментального ансамблю «Високий замок» Львівської філармонії. Було дужо приємно чути від музикантів про особливу манеру співу учасників колективу. П'ятдесят три роки діє він, вже співає третє покоління антопільчан. Ці особливі, одержимі піснею жінки: Оксана Рокицька, Марія Корчевна, Лідія Соколівська, Галина Ящук, Людмила Петрученко, Валентина Грищук, Оксана Полівенко - є Берегинями найкращого, що створив народ -пісні. Про це говорила їм і ведуча програми народна артистка України Оксана Пекун. А ще господині приїхали на передачу зі своїми дарунками - спеченим у печі короваєм, струдлем з маком. Подарувала делегація з Андрушівки у музей Першого каналу дерево роду з відтвореними старовинними ляльками-мотанками, виготовленими директором районної бібліотеки Н. В. Шпаківською. А на завершення програми отримали запрошення на наступну програму «Фольк-musіс» дитячі зразкові ансамблі «Веретенце» та «Зернятко», а також народний фольклорний ансамбль «Молодички» з районного будинку культури.
Триває навчальний рік, але я вже ніколи не сяду за парту в рідній Любимівській школі, що в Андрушівському районі. Після закінчення дев’ятого класу я вступила до Київського коледжу міського господарства при Академії муніципального управління. Розпочалося студентське життя у великому місті. Сумно, однак, за сільською школою, за вчителями, однокласниками, за улюбленим кабінетом української мови та літератури, який ми називали світлицею.
Завідує ним моя бабуся, вчителька української мови Ольга Олексіївна Ходаківська. Вона працює тут уже сорок три роки.
Багато цікавого є у шкільній світлиці. Експонати — свідки історії рідного села, розповіді про жінок-вишивальниць, гончарів, які займались цим промислом у минулому, про письменника В.С.Кучера, який народився в нашому селі.
Вчителі навчали нас любити рідний край, своїх батьків, берегти родинні реліквії. Ми створювали різні експозиції і прикрашали кабінет. Тут є різнобарвні вишиванки, картини, рушники, побутові старовинні речі. Серед них — моя улюблена експозиція «З бабусиної скрині». У ній ваблять око старовинні тернові хустки. Вони давно «вийшли з моди», але це — наші сімейні реліквії. Кожна з них має свою історію. Про одну з них я хочу розповісти.
Бабуся називає одну з хусток «дорогою татусевою». Вона неймовірно красива. Десятиліття не потьмарили яскравих фарб орнаменту і рожевих троянд на тонкому терені темно-вишневого кольору. Хустина прикрашає експозицію, зачаровує своїми кольорами. Чому ж вона — татусева? Більше шести десятків років тому мій прадідусь Олексій Сергійович Загорський купив хустку за великі гроші й подарував коханій дружині Надії у день народження дочки Ольги. Прабабуся берегла хустину, виймала зі скрині лише на великі свята. Коли дочка стала повнолітньою, прабабуся передала її Ользі — як пам’ять про день народження. В 60-ті роки великі тернові хустки носили жінки і дівчата. Носила і моя бабуся, навчаючись у Коростишівському педучилищі. Милувались подруги темно-вишневою хустиною, бо ні в кого такої гарної не було.
Минав час. Моя мама вже не носила хусток, але бабуся передала їй тернове диво — як родинну реліквію, як пам’ять про свого батька. А мама потім передала нам, своїм донькам — як пам’ять про прадідуся Олексія. Не судилось мені його бачити... З болем у серці, зі сльозами розповідає мені бабуся Ольга Олексіївна про свого тата, який подарував таку гарну хустину.
Нелегким був його життєвий шлях. Ріс Олексій у багатодітній родині, з раннього дитинства працював, заробляючи на шматок хліба. Перед війною, в 1941 році, його призвали на службу в армію. Війна з фашистами застала його в Закавказзі. Пройшов Олексій Сергійович фронтовими дорогами аж до Берліна: спершу — снайпером, а потім — зв’язківцем. Кілька разів був поранений, але після госпіталю знову йшов у бій. Після війни ще чотири роки служив за кордоном, в Угорщині. В 1946 році одружився і забрав із собою дружину Надію. Коли повернувся в рідне село Мостове, працював на різних роботах, був справжнім господарем. І на пенсії не сидів, склавши руки, ще тринадцять років допомагав радгоспу в період сільськогосподарських робіт.
Настав 1995 рік. Радів прадідусь, що зустріне 50-річчя Великої Перемоги, бо не забувалися фронтові побратими, важкі бої, про які він часто розповідав дітям і внукам. Уже й піджак зі своїми багатьма нагородами приготував на святковий мітинг.
Але не судилося. Два місяці не дожив мій прадід до ювілею Перемоги. Холодної березневої ночі сталася пожежа на радгоспному току, де дідусь оберігав зерно для посіву. Його вразило на смерть електричним струмом. Згорів мій прадідусь на трудовому фронті. У чорних хустинах зустріла родина ювілейну дату біля могили ветерана Великої Вітчизняної війни, який так любив життя, рідне село...
Темно-вишнева тернова реліквія ж і далі передаватиметься з покоління в покоління як часточка пам’яті нашого роду.
Мар’яна Лисюк