Не в свободном доступе. В Житомирской области, некая фирма огородила лес забором и, как утверждают местные жители, никого не пускает. На руках у новых владельцев все необходимые разрешения чиновников. Но селяне и слышать ничего не хотят и намерены добиваться справедливости. Ведь свой любимый лес они теперь видят только через забор. Как так вышло, что общее достояние стало частным - разбирался Роман Бочкала.
Антонина всю жизнь прожила в селе Миньковцы. Лес здесь прямо за огородами. Но попасть в него нельзя. В этому лесу она собирала грибы, ягоды. Но теперь все это за решеткой.
Роман Бочкала, корреспондент:
- Попасть в лес можно, только если перелезть через этот забор. Три метра в высоту и двенадцать километров в длину специальной стальной сетки из Англии. Перекусить ее очень сложно. И вот эти ворота. Открыть их невозможно. Вот здесь они просто заварены.
Не могут попасть в лес и жители других сел Андрушевского района. Прямо посреди деревьев - пропускной пункт, охрана и табличка: "Вход запрещен, опасно для жизни". Пробуем попасть внутрь.
Мужчина, представившийся директором этих угодий, поясняет: здесь разводят диких животных. Редких и дорогих. Поэтому вход ограничен. Но уверяет: людям никто не запрещает сюда приходить.
В лесу появились косули, муфлоны и даже благородные олени. Вот только цель разведения этих животных не самая благородная. Скоро повсюду развесят вот такие таблички - "охотхозяйство".
Местные жители уверены: за высоким забором создается полигон для элитной охоты. Но хозяева леса просят не торопиться с выводами.
Андрей Сухин, генеральный директор компании "Камиа Плюс":
- Давайте обсудим этот вопрос через пару лет, когда они достигнут трофейного возраста. Возможно, совет директоров компании поменяет мнение. Но на сегодняшний день приказа об организации подготовки к охоте не существует.
Лес достался киевской компании "Камиа Плюс". Ее офис в этом здании. Сфера деятельности новых хозяев Андрушевского леса далека от защиты природы - грузовые железнодорожные перевозки.
Депутаты местных сельских советов были против перехода леса в частные руки.
Валентин Гайдай, председатель Миньковецкого сельсовета:
- Рідко у нас такі скандальні сесії проходять. Депутати заявили категорично - відмовити, не надавати їм таке узгодження.
Возмущались и в районе.
Борис Мазур, председатель Андрушевской райгосадминистрации:
- Можливо побоялись такого - оренда лису. У нас до цього ще не було такого, це по суті усі масиви наші забрали в оренду.
Но областные депутаты решили иначе, сделав киевской фирме просто царский подарок: 5700 гектаров леса в бесплатное пользование на 15 лет. В Житомирском облсовете уверяют: закон не нарушен. Но признают: интересы местных жителей не учли.
Владимир Арешонков, вице-губернатор Житомирской области:
- Мы сейчас сделаем такую нашу депутатскую группу. Еще раз изучим ситуацию и будем просто рекомендовать "Камея-плюс" с тем, чтобы они еще раз подумали, куда-либо перенести это вольерное хозяйство, либо каким-то образом его ограничить. Потому что конечно должны быть учтены интересы территориального общества.
Но в помощь депутатов селяне уже не верят. И обещают перерезать ненавистное ограждение бензопилами.
Роман Бочкала, Вадим Ревун, Василий Меновщиков Подробности, Телеканал "Интер", Житомирская область http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2012/08/09/851710.html
Донедавна жителі села Любимівка спали при розчинених вікнах — спека ж бо яка! Та у ніч із 1 на 2 серпня їхній сон перервав гострий запах, а точніше — ядучий сморід. Тхнуло явно якоюсь «хімією». Заплакали від того маленькі діти, закашлялися-застогнали старі люди, а також недужі: астматики, ті в кого негаразд із серцем та судинами. Одне слово, прокинулося село й так і не змогло заснути...
А на світанку люди кинулися шукати джерело тих «пахощів». І швидко знайшли.
«Просимо редакцію «Сільських вістей» терміново захистити громаду Любимівки Андрушівського району Житомирської області, — з таким проханням-благанням звернулися до газети через електронну пошту понад 40 небайдужих селян. — На околицю нашого населеного пункту звозять дуже токсичні отрутохімікати у негерметичній упаковці, скидають на найвищому пагорбі просто неба. Якщо негайно не вжити заходів, село не витримає — це ж справжня екологічна катастрофа!..»
І ось ми на околиці Любимівки, саме там, де вивантажили небезпечний «подарунок». Туди ж зійшлося з півсотні людей, котрі вимагали вивезти його якнайдалі, і пошвидше. З’ясувалося, що на місці вже побували голова Андрушівської райдержадміністрації Борис Мазур, інші керівники району. «Заспокоювали»: це отак виконується Загальнодержавна програма поводження з небезпечними відходами. Понад 40 тонн їх мають звезти сюди з усього району, а потім (коли?) спеціальними рейсами відправити на утилізацію до Польщі. А Любимівку вибрали, бо сюди, мовляв, є під’їзні шляхи з твердим покриттям.
— Проти самої держпрограми нічого не маємо, — схвильовано говорить депутат Любимівської сільської ради Сергій Циплюк. — Навпаки, її давно треба було розробити й виконувати. Бо за СРСР у тодішніх колгоспах справді накопичилося стільки високотоксичних пестицидів та гербіцидів, що вони отруювали і досі отруюють усю природу — від повітря до підземних вод і, звісно, людей та свійських тварин. Інша річ, що робити це потрібно не так, не в такий спосіб, як бачимо нині. Без відома громадян тишком-нишком звезли отруту невідомого походження, ще й упаковану абияк. Тож і смердить вона від тієї ночі самі відчуваєте як, а скільки ще смердітиме? Сьогодні ж, буквально пару годин тому, почувши про приїзд кореспондента «Сільських вістей», запакували її у великі поліетиленові мішки і обнесли стрічкою, почепивши папірця з написом «Обережно — отрута». І все. Ніякої охорони не виставили. Та ж ці мішки легко можуть проколупати чи й відкрити дітлахи, поцікавившися, що воно там таке. І отруїтись! А якщо дощ піде чи, ще гірше, — сильна злива? Вся отрута потече в річку Унава (яка, до речі, бере початок на території нашого села), у людські криниці, в місцевий ставок. — Найближчий звідси колодязь — за двісті метрів, — приєдналася до розмови ще один депутат сільради Валентина Хомич. — Тож велика ймовірність і його зараження. Ми дуже переживаємо за наших дітей та онуків. Куди подітись, якщо дихати неможливо, знепритомніти можна! І так спека, а тут до неї — ще й отрута. Ми вимагаємо вивезти її звідси якнайшвидше. Двадцять п’ять років тому в цьому приміщенні, від якого тільки «скелет» лишився, зберігалися мінеральні добрива. Коли їх прибрали, то й екологія навколишня поліпшилась. У річці навіть раки з’явилися. Люди тоді полегшено зітхнули. А що буде тепер — не відомо...
— Мене тривожить, що той, хто взявся виконувати оту програму в Андрушівському районі, не подбав не тільки про місцевих жителів, а й про своїх працівників, — додала Тетяна Олександрова. — Бачили, що розвантажували вони отруту без респіраторів, в самих трусах. Я нещодавно купила в Любимівці будиночок у мальовничій місцині, гадала — заховаюся з дітками подалі від великого міста, захаращеного сміттям і загазованого. А потрапила у ще гіршу халепу!..
— Ситуація справді непередбачувана, — висловлює і свою думку Володимир Столітній. — Зневажили громаду, без будь-яких документів привезли отруту, вночі, потай — і ось, маємо. Коли робили другу ходку, вже вдень, я зажадав пред’явити протокол. Показали. Виявилося, це не документ, а звичайнісінький папірець. Скажімо, не було зазначено, скільки отрута в нас зберігатиметься, хто відповідає за її своєчасне вивезення, як нам сказали, до Польщі, і коли те вивезення станеться. Натомість було написано: «Любимівка, складувати, а потім вивезти». Ні дати нема, ні підпису. Хто після цього повірить, що ми колись позбудемося такого «дарунка»? Я вирощую екологічно чисті овочі. А тепер як мені бути? Яка то вже буде екологія?..
Занепокоєний злою пригодою батько трьох малолітніх дітей Андрій Бойко. В нього тримісячна донька і двоє синів п’яти та дванадцяти років.
— Хвилююся, щоб отруйне повітря не зашкодило їхньому здоров’ю. А в селі ж чимало молодих сімей, котрі мають по четверо, по шестеро дітей. Що буде з ними?!
— Захистіть нас від напасті, — мало не плаче молода жінка Аліна Капелюх. — У кожному дворі по дві-три корівки-годувальниці. Хоч і мусимо здавати молоко за безцінь — півтори гривні за літр, а все ж маємо на якийсь кусень хліба. Тепер же і худоба може потруїтись, і в молоко та зараза перейде. Горе, горе!..
Стурбований і сумний сільський голова Володимир Ящук. Коли він у райадміністрації лиш заїкнувся, що заперечує проти складування отрути на краю села, йому відказали коротко: «Нічого не вдієш, Васильовичу. Це — загальнодержавна програма, і її треба виконувати».
— Ніхто не проти виконання, — бідкається В.Ящук. — Але мені болить таке: вантажники сказали, що немає чіткої узгодженості з транспортувальниками, котрі мають вивозити отруту на утилізацію. Тож ніхто не знає, скільки вона тут іще пробуде. А може, знають, та не кажуть. Якщо токсини не вивезуть найближчим часом, то здоров’я моїх односельців, у тому числі дітей, опиниться під страшною загрозою.
Про все почуте й побачене я розповів фахівцям Департаменту екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України, який очолює Олександр Соколов.
— Це — грубе порушення правил транспортування отрутохімікатів, — сказали вони (свої прізвища назвати відмовилися). — Люди, причетні до таких робіт, мають бути спеціально навчені, забезпечені респіраторами та спецодягом. А вантаж слід перевозити у герметичній тарі. З місця складування на утилізацію такі речовини треба вивозити якомога швидше спеціальним транспортом.
Хочеться вірити, що так воно і буде. «Сільські вісті» беруть цю справу під свій контроль.
Фото Юрія Ластовини.
Микола ЮРЧИШИН, спецкор «Сільських вістей» Житомирська область "Сільські Вісті" № 91 (18831)
Для занять фізичною культурою і спортом в районі функціонують районний стадіон «Колос», 113 спортивних майданчиків, 21 футбольне поле, 17 спортивних зали, ігровий майданчик із синтетичним покриттям. На базі районного стадіону «Колос» працює дитячо-юнацька спортивна школа. В п’яти секціях (волейбол, футбол, легка атлетика, гирьовий спорт та греко - римська боротьба) займаються до 300 учнів. Футбольна команда ветеранів «Аміко» неодноразовий учасник і призер чемпіонату кубка України серед ветеранів.
Одна людина загинула, ще одна отримала травми під час аварії на Житомирщині.
Двох 17-річних хлопця та дівчину прямо на тротуарі збила машина, водій зник з місця аварії. Дорожньо-транспортна пригода сталася вчора вночі у Андрушівському районі.
За повідомленням прес-служби УМВС області, водій автомобіля не впорався з керуванням і виїхав на тротуар. У цей час там знаходились двоє людей, 17-річні хлопець та дівчина, місцеві жителі. Після зіткнення, автомобіль злетів у кювет і перекинувся.
У результаті аварії хлопець загинув на місці пригоди, а дівчина отримала тяжкі травми та була доставлена до лікарні, нині медики намагаються врятувати її життя.
Водій автомобіля, вибравшись ззовні з салону, з місця пригоди втік. Також в машині знаходилось ще троє пасажирів, які за медичною допомогою не звертались.
За їх словами, вони повертались з місцевого кафе-бару і попросили водія підвезти їх додому.
Попередньо встановлено, що керманич авто - 30-річний місцевий житель.Чоловік після втечі переховувався у лісі. Проте, його таки затримали правоохоронці.
За даним фактом порушено кримінальну справу. Водії може потрапити до тюрми на строк від 3 до 8 років.
Через удар блискавки у селі Нова Котельня Андрушівського району загорілася Святопокровська українська православна церква Московського патріархату.
Про це повідомляє прес-служба УМНС Житомирщини.
Купол церкви був дерев’яний. Вогнем знищено 30 м. кв. великого куполу, пошкоджено 25 м. кв. внутрішнього оздоблення стін.
Сила розряду була такої потужності, що в домі священика, який розташований поруч, сталося коротке замикання електропроводки, погоріли електроприлади.
Через деякий час металевий каркас куполу та рештки конструкції провалилися в середину церкві, що складало додаткові перешкоди. Чотири години знадобилося пожежним, щоб впоратися з полум’ям.
Збиток та сума врятованих матеріальних цінностей встановлюються.
За твердженням священика Свято-Покровської церкви у с. Нова Котельня більш ніж двісті років.
Внаслідок складних погодних умов, злив та поривів вітру, на території області відключено від електропостачання 26 населених пунктів: у Ємільчинському, Новоград-Волинському, Народицькому, Лугинському та Малинському районах.
Продається будинок у с.Гальчин з усіма зручностями. У будинку 3 кімнати, кухня, коридор, ванна, веранда, парове та пічне опалення, телефон, супутникове телебачення. Біля будинку погріб, сарай, земельна ділянка 31сотка. Поряд річка. тел. 096-942-23-66