Буяв молодою зеленню старовинний міський парк, у тиху височінь небес линули пісні періоду грізного лихоліття 1941-1945 років, викликаючи тривожні спогади у ветеранів Великої Вітчизняної війни. 67-у переможну весну святкував наш народ, прославляючи немеркнучий подвиг відважних захисників рідної землі. Рідіють ряди героїв грізних битв, але в пам’яті вдячних нащадків вічно житимуть ті, хто своєю кров’ю, ціною власного життя виборов Велику Перемогу. 9 травня по праву називають другим Днем народження людства, Днем великої Радості і великої Скорботи… Дев’ята година ранку. Грає духовий оркестр. Колона ветеранів, керівники району, представники підприємств, організацій та установ міста, гості урочистою ходою від приміщення райдержадміністрації направилися на Алею Слави. Обабіч дороги вишикувалися школярі, у їх руках полум’яніли весняні квіти, злітали у височінь повітряні кульки. В знак високої шани й поваги, великої синівської вдячності до Братської могили визволителів Андрушівки і Монумента Слави поклали вінки голова районної державної адміністрації Мазур Б. В., голова районної ради Мельник О. В. та представники трудових колективів міста. А до Обеліска Слави направилася делегація з корзинами й букетами квітів. Учні Андрушівської гімназії поклали до його підніжжя гірлянду. Алеєю Слави пройшли сивочолі ветерани, а в цей час звучали слова ведучих: Свято це об’єднало усі покоління, Не зміліє воно, в забуття не спливе. Перемоги Великої сяйво нетлінне В кожній долі, у кожному серці живе. З двадцяти восьми мільйонів загиблих у минулій війні понад вісім мільйонів українців полягло в кровопролитному поєдинку з фашистськими поневолювачами. В нещадному полум’ї воєнного лихоліття загинув кожен четвертий житель Житомирщини. На жертовний вівтар Перемоги Андрушівщина поклала життя п’яти тисяч семисот трьох наших земляків. Пам’ять про пережите знову й знову вічним болем озивається в наших серцях… Вона дивиться на нас виплаканими очима вдів та матерів, ятрить душу спогадами сивочолих ветеранів. Війна ще й досі вривається в їх сни чорними вирвами полів та понівеченими долями мільйонів людей… Сльози вічної скорботи і вічної пам’яті викликала у ветеранів, усіх учасників мітингу пісня «Степом, степом…». Всі хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять полеглих. Вітаючи присутніх із святом Перемоги, голова райдержадміністрації Мазур Б. В. щиро дякував ветеранам, які мужньо долали вогненні фронтові дороги, чесно виконавши свій військовий обов’язок. Сказав, що 9 травня 1945 року - це день незабутнього тріумфу, пам’ятна і поважна історична дата для поколінь новітньої доби. Ми в неоплатному боргу перед усіма, хто пройшов фронтовими дорогами, страждав у гітлерівських концтаборах, наближав розгром ворога у партизанському підпіллі й тилу. Ми свято цінуємо свободу і права людини - те, за що віддали життя наші діди і батьки. Голова районної державної адміністрації наголосив, що Президент України Віктор Федорович Янукович робить все можливе для покращення соціального захисту ветеранів війни, створення їм гідних умов життя, задоволення їх повсякденних потреб. Із святом Великої Перемоги вітали присутніх на урочистостях командир в/ч 1912 Пухтаєвич П. М., учень Андрушівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1 Семенюк Олексій. У їх виступах звучали слова вдячності колишнім воїнам за немеркнучий подвиг. Вони завірили ветеранів війни, що нинішні й прийдешні покоління досягатимуть нових трудових успіхів в ім’я процвітання нашого району та України. Бойових побратимів, усіх присутніх привітав з Днем Перемоги ветеран Великої Вітчизняної війни Семенов М. О. Він згадав про важкі воєнні роки, про друзів, які, скропивши своєю кров’ю рідну землю, навічно залишилися двадцятирічними. З трепетом в серці ветерани та всі присутні слухали пісню «Журавлі», а в цей час діти дарували сивочолим фронтовикам-переможцям букети живих квітів. Повільною ходою під звуки пісні «Поклонимся» від Братської могили пройшли Алеєю Слави представники різних поколінь - ветеран, воїн та юнак у військовій формі. До підніжжя Монумента Слави вони поклали букети живих квітів. Вшануймо всіх, хто у лиху добу В борні важкій віддав останні сили. Гірлянди й квіти, як терпку журбу, Кладемо на засмучені могили. Воїни і школярі поклали гірлянди до Братської могили та Монумента Слави. Урочистим маршем перед ветеранами Великої Вітчизняної війни пройшли офіцери та воїни надстрокової служби в/ч 1912. Після закінчення урочистого мітингу ведучі запросили всіх присутніх на святковий концерт, приурочений Дню Перемоги. Проходив він на сцені міського парку. Там звучали пісні воєнних років, а поряд стояла військово-польова кухня, де всіх бажаючих пригощали справжньою солдатською кашею. За доброю традицією ветерани Великої Вітчизняної війни та керівники району сфотографувалися на згадку.
У цей вікопомний день Великої Перемоги, що уособлює героїзм, силу духу, ратну працю й вічну скорботу за мільйонами нерозквітлих українських доль, нездійснених мрій і задумів, ветерани Великої Вітчизняної війни, воїни-інтернаціоналісти, трудові колективи , жителі міста та району, гості зібрались біля адмінприміщення районної ради звідки попрямували святковою колоною до Алеї Слави, де пройшов урочистий мітинг. У колоні прапороносців першим, як і годиться , несли червоне знамено Перемоги. Школярі, які утворили живий коридор, вітали ветеранів, дарували їм квіти. Зі святом Великої Пересмоли привітав усіх голова районної державної адміністрації Б.В.Мазур, командир в/ч 1912 П.М.Пухтаєвич , ветеран Великої Вітчизняної війни М.О.Семенов та учень першої міської школи . Хвилиною мовчання вшанували присутні на мітингу-реквіємі світлу пам'ять полеглих. В цей день до Братської могили, Обеліску Слави та Монументу Слави поклали вінки голова районної державної адміністрації Б.В.Мазур та голова районної ради О.В.Мельник, керівники підприємств, установ і організацій міста поклали корзини та букети квітів , а військовослужбовці та учні першої міської школи - гірлянди. Перед ветеранами під звуки урочистого маршу пройшли військовослужбовці. На сцені міського парку довго звучали пісні періоду Великої Вітчизняної війни, а поряд польова солдатська кухня пригощала ветеранів, всіх бажаючих смачною гречаною кашею та чаєм. В цей же день пройшли мітинги – реквієми в усіх місцевих радах району. У Яроповицькій сільській раді 9 травня відбулося відкриття пам’ятника солдату, а у Великомошківецькій сільській раді в цей день відкрили пам’ятник жертвам голодомору, встановити який допоміг депутат районної ради Ю.В.Ющинський.
На передодні свята Перемоги до ветерана війни і праці Бойченка Олександра Антоновича з села Миньківці Андрушівського району завітали голова районної ради Мельник О.В., депутат районної ради Олексюк Ю.А., Миньківецький сільський голова Гайдай В.А. привітавши шановного ветерана, гості вручили Олександру Антоновичу почесну грамоту та цінні подарунки.
Вітаю Вас з величним святом – Днем Перемоги! Вічна пам'ять і слава визволителям, котрі зі зброєю в руках захистили свободу і незалежність нашої країни, трудівникам тилу, які самовіддано працювали задля Перемоги! Цими травневими днями давайте вшануємо воїнів-визволителів, які живуть поруч із нами, та, за народним звичаєм, гідно пом'янемо загиблих і тих ветеранів, що назавжди відійшли від нас. Бажаю вам та вашим родинам здоров'я, щастя, достатку, а також упевненості та віри у велике, світле майбутнє нашої країни!
17 березня 2012 року. Житомирщина. Місто Андрушівка. Жителі прилеглих сіл з дев'ятої ранку сходяться в районну поліклініку. Тут - акція «Рука допомоги», організована Всеукраїнським благодійним фондом «Інститут соціальних проектів» за сприяння інших благодійних організацій. http://ucfspi.com.ua
Наближалися 36-і роковини Великої Перемоги. Колгосп «Дружба» на той час був великим господарством, до якого входили села Городківка (центр), Мала П’ятигірка, Камені, Жерделі, Бровки Другі. В жодному з цих сіл не було пам’ятника солдату-визволителю. Тож вирішили в день святкування 36-ї річниці Великої Перемоги в честь тих, хто не повернувся з фронтів Великої Вітчизняноївійни, відкрити в Городківці пам’ятник, а в інших селах, де розміщувалися відділки, - пам’ятні знаки. Чимало роботи випало тоді на долю голови Городківської сільської ради Д. І. Шумила: в художній майстерні обласного центру замовили пам’ятник, в Латвії - 200 кущів троянд, які відразу й висадили. Правління колгоспу «Дружба», яке очолював М. М. Мокрицький, виділило кошти. Активну допомогу у всьому надавали учнівський та педагогічний колективи місцевої школи на чолі з її директором Т. М. Маковецькою. Незабутнім був той день Перемоги. На сільський майдан зійшлося майже все село. Плакали солдатські вдови, матері, рідні тих, хто не повернувся з кривавих фронтових доріг. Їм здавалося, що то їх кохані, сини, батьки стали перед ними - з каменю… Виблискували бойові нагороди на грудях фронтовиків, їм всі дякували за завойований мир, були названі імена 176 жителів села, які полягли за Батьківщину, прозвучав салют в їх честь. В цей же день були відкриті пам’ятні меморіальні плити з висіченими на них іменами сельчан, котрі не повернулися з фронтів: Мала П’ятигірка - загинуло 63 чоловіки, Камені - 68, Жерделі - 25, Бровки Другі - 25. Духовий оркестр під керівництвом В. В. Кебала виконував пісні періоду Великої Вітчизняної війни. Немало років промайнуло з тих пір, багато подій пішло в небуття, а ця залишилася в пам’яті людській. Під кінець мітингу пішов теплий травневий дощик, а потім люди розстелили рушники, виклали взяті з дому харчі і за народною традицією поминали усіх, хто не повернувся з Великої битви. Той пам’ятник стоїть і досі як символ непереможності нашого народу.
Вигравши битву за Дніпро, Червона Армія продовжувала бої за визволення Правобережної України. Фронт проходив на рубежі Овруч - Коростень - Чоповичі - Малин - Радомишль - Ставище - Брусилів - Попільня. За період оборонних боїв з 13 листопада по 24 грудня на території Житомирщини було підбито і спалено 2317 танків і знищено майже 60 тисяч гітлерівців. У ході 40-денних боїв ворог був зупинений. З цього рубежу почався наступ радянських військ по визволенню Західної України. Це був рубіж мужності, слави і доблесті воїнів Першого Українського фронту. 6 жовтня 1944 року біля села Осівці Брусилівського району на Рубежі Слави І-го Українського фронту був відкритий пам’ятник. В цій землі поховано 1269 воїнів- визволителів. 4 травня поточного року учні 10-х класів Андрушівської № 1 та Павелківської ЗОШ І-ІІІ ступенів відвідали це святе місце і поклали живі квіти на братську могилу. Тут відбувся мітинг, на якому виступили голови ветеранських організацій Брусилівського, Малинського та Радомишльського районів. Учні були вражені побаченим і почутим. Подорож, за допомогу в організації якої вони щиро вдячні голові районної організації ТСОУ Кулик О. А., назавжди залишиться в їх пам’яті.
Микола Алексійчук, викладач курсу «Захист Вітчизни»
6 травня в Андрушівському районі пройшла VІІ акція Всеукраїнського благодійного фонду «Серце до серця», під час якої були зібрані кошти для дітей, хворих на цукровий діабет. Акція проходила за участю волонтерів і працівників Андрушівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, відділів у справах сім’ї, молоді та спорту, охорони здоров’я, освіти райдержадміністрації. На акцію відгукнулися небайдужі до чужого горя працівники державних установ, підприємств та організацій. Спільними зусиллями було зібрано близько 3,5 тис. грн. Дякуємо всім, хто теплотою своїх сердець зігрів дитячі серця, вселяючи в них надію і віру в майбутнє.