Так було віддавна: щовесни вінок з білого вишневого цвіту оперізував садибу, а при землі аж до тину виблискували молоденькі листочки полуниць, подекуди вже й з квіточками, що піднімали свої пишні голівки. А ближче до будинку, як і зараз, зеленіли кущі смородини, тягнулися до сонця молоді деревцята. Не садиба, а казка. Саме тут в сім’ї невтомних трудівників народилася й виросла, переймаючи від батьків працелюбство, людяність, прислухаючись до їх мудрих порад, наймолодша з дітей - Світлана. Для двох старших братиків - Володі й Петі, як і для батьків, дівчинка стала улюбленицею. За цю любов у дорослому житті Світлана Іванівна платила і платить рідним взаємною турботою про них, про їх долі.
Вона мріяла стати вчителькою і була по-справжньому щаслива, коли вступила на філфак Житомирського педінституту.
Трудовий шлях розпочала Світлана Іванівна у Яроповицькій школі, звідти згодом перейшла на роботу в райком комсомолу. Зараз вона згадує, що саме там вчилася приймати відповідальні рішення, проводити організаційні, масові заходи і на виробництві, і в освітніх закладах, координувати культурне і спортивне життя молоді, займатися її політосвітою тощо. Там пройшло становлення С. І. Сословської як організатора, за це вона вдячна своїм колишнім колегам по комсомолу, з якими традиційно щороку спілкується, а також зустрічається в День народження комсомолу. Це колишні секретарі та відповідальні працівники Андрушівського райкому комсомолу - Микола Галич, Юрій Олексюк, Святослав Михайловський, Юрій Пастовенський - тепер мудрі й досвідчені керівники районного та обласного рівнів. Потім була партійна робота, пізніше працювала методистом у районному відділі освіти. Уже набутий досвід допомагав їй побачити й узагальнити, запропонувати для пропаганди і вивчення не лише в районі, а й області творчі здобутки кращих філологів району. Як набуток - випущені під її редагуванням методичні посібники досі слугують молодим педагогам. Вартий уваги зібраний і підготовлений Світланою Іванівною буклет про письменників і поетів андрушівської землі. Як методист вона вміла підтримати зерна нового у роботі молодих вчителів, оцінити надбання досвідчених. Все це знадобилося С. І. Сословській, коли минулого року очолила відділ освіти райдержадміністрації. В роботі для неї - нічого нового, тільки багато проблем, які вже почали вирішувати. Так, в першому семестрі 2010-2011 навчального року за сприяння начальника управління освіти та науки облдержадміністрації, депутата обласної ради О. В. Пастовенського було значно поліпшено матеріально-технічну базу шкіл, гімназій, дошкільних дитячих закладів. Придбано шкільних меблів на 100 тис. грн., кухонного обладнання для шкільних їдалень на 50 тис. грн., технічних засобів навчання, спортивного та м’якого інвентарю на загальну суму 24 тис. грн. За підтримки голови районної державної адміністрації Б. В. Мазура торік немало зроблено по зміцненню матеріальної бази навчальних закладів - замінено 70 дерев’яних вікон на металопластикові в Івницькій, Степківській, Павелківській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Завершено реконструкцію даху, замінено дерев’яні вікна на металопластикові у Глинівецькій загальноосвітній школі. Придбано третій автобус для підвезення учнів до школи. І це далеко не весь перелік добрих справ, які вдалося зробити за останній час. Щороку проходять районні, обласні та всеукраїнські предметні олімпіади, де наші учні виборюють призові місця. Так, в поточному навчальному році серед школярів району таких призерів було 140. В цьому - наполеглива праця вчителів, які й самі постійно вдосконалюють свою майстерність: проходять курсову перепідготовку, атестацію. В районі працює 547 вчителів з вищою освітою; з них 162 - відмінники освіти України, 211 педагогів мають вищу категорію,154 - першу. У жовтні минулого року вчителька історії Бровківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Закусило Л. О. була нагороджена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, яку в Києві в палаці «Україна» їй вручив М. Я. Азаров. Світлана Івнанівна, як керівник, вимоглива до себе і до підлеглих. У кожному директорові хоче бачити насамперед організатора, який щиро вболіває за життя школи і знаходить можливості для вирішення проблем - великих і малих. Підлеглих, особливо молодь, навчає в доручену роботу вкладати душу. З нею, як і колись, при нагоді стараються поспілкуватися колеги-філологи, ветерани-новатори, такі, як Петрук Н. А., Хоменко М. І., Арцюх Г. М., Півень М. В. та інші. На фоні області район наш має непогані показники в організації дошкільної освіти. Всіма формами дошкільного виховання охоплено 70 % дітей. П’ятирічки відвідують дитячі садочки стовідсотково. На даний час завершується реконструкція та капітальний ремонт у ДНЗ сіл Іванків та Городківка. На зібраннях сільських голів, на сесіях місцевих рад начальник відділу освіти С. І. Сословська аргументовано і наполегливо пропонує шляхи вирішення освітянських проблем сьогодні, щоб не було пізно завтра. Її чують, сприймають, з її думкою рахуються. За добросовісну працю, високу педагогічну майстерність С. І. Сословська нагороджена медаллю "За трудову відзнаку”, має звання "Відмінник освіти України, нагороджена Почесними грамотами управління освіти і науки облдержадміністрації, грамотами райдержадміністрації. Якось при зустрічі ми розговорились із Світланою Іванівною про спільне для нас обох - школу. Вона ж мені - про наболіле, про те, що середня наповнюваність класів у нас значно нижча загальнодержавної. Є школи, де в середніх класах навчається 5-7 учнів. Освітянська реформа не обмине нас, у ній є багато позитивів. Понад двадцять років С. І. Сословська - член президії районної жіночої ради. Активістки не лише проводять офіційні засідання, а й займаються практичними справами. Так, в минулому році збирали продукти харчування для дитячого відділення центральної районної лікарні, щороку прибирають братську могилу розстріляних фашистами єврейських родин. Впродож кількох років проводиться конкурс «Жінка року», де вшановується праця, талант і благородство наших берегинь. А ще Світлана Іванівна - заступник голови районної організації Партії регіонів. Зрозуміло, громадська робота вимагає немало часу, а тому й у вихідні доводиться працювати, в якійсь мірі обділяючи увагою сім’ю. В родині до неї - дружини, матері і бабусі, ставляться із розумінням і повагою. Чоловік Василь Михайлович працює директором Андрушівського професійного ліцею. Син разом із сім’єю живе в Києві, працює начальником відділу одного з провідних банків столиці. Завжди чекає в гості улюблену бабусю внук. Ми знайомі понад три десятиліття, сусіди. Я добре знаю цю жінку насамперед як гарну господиню, мудру порадницю. Ніколи не бачила у її очах розпачу й безнадії. «Звідки цей оптимізм?» - запитую в Світлани Іванівни.
- Скільки себе пам’ятаю, перша опора - моя рідня. Потім - добрі, щирі друзі. А в житті було все: і гіркі хвилини втрат, і зневіра… Вчилася на власних і чужих помилках. Щиро вдячна всім, хто мене підтримував і підтримує, хто вірить в мене.
Марія ОЛЕКСЮК
Працівникам Андрушівського району електричних мереж, який є структурним підрозділом ВАТ «Житомиробленерго», в будь-яку пору року вистачає турбот. Для них важливо, аби не було нарікань на їх роботу від споживачів.
Головна проблема, над вирішення якої нині працюють енергетики, це заміна проводів, які є в експлуатації, на ізольовані, більш безпечні. Це роблять з метою електробезпеки насамперед на територіях шкіл, дошкільних закладів. Такі роботи розпочали ще наприкінці минулого року з дитячого оздоровчого закладу «Чайка», на території якого замінили понад 1,5 км. проводів, що обійшлося району електромереж в 200 тис. грн. Потім на черзі була і Нехворощанська ЗОШ І-ІІІ ступенів. А всього в минулому році замінили 4 км. лінії 0,4 кВ. В поточному додадуть ще 3,5 км. Насамперед в таку програму включена Малоп’ятигірська загальноосвітня школа І-ІІ ст. Тільки зійшов сніг і можна було ставити опори, енергетики розпочали будівництво нової лінії 10 кВ протяжністю в 1,6 км. по вулиці Лисенка в Андрушівці. Варто нагадати й про те, що обходяться такі роботи РЕМу недешево: кілометр лінії коштує майже 200 тис. грн. Одна лише опора обходиться в 1200 грн., а їх, до речі, виготовляють за спеціальною технологією аж в Білій Церкві. Прокладати нову лінію доручили бригаді з ТОВ «Житомиренергобуд» під керівництвом досвідченого майстра В. М. Кравчука та бригадира С. Ю. Нижви. Швидко і злагоджено працює цей колектив, в ньому кожен знає свою ділянку роботи, відповідає за якість її виконання. Та чи не найвідповідальніше завдання стоїть перед електромонтером з 30-річним стажем О. М. Бойком, який уже звик виконувати монтажні роботи на висоті понад 10 метрів: він має швидко і правильно підвісити нові проводи АС-50 на опорі СВ-10,5. Монтують енергетики нову лінію для розвантаження мережі і створення резерву електроенергії для промислових споживачів. А ще - для завантаження нової підстанції «Вугільна», яка була в розпорядженні підприємства «Бурвуглевидобуток». Після закриття шахти в Андрушівці її викупило ВАТ ЕК «Житомиробленерго» для розвитку електропостачання в м. Андрушівка - додаткового використання 5 мВт трансформаторної потужності. Отож будні в енергетиків нелегкі і напружені. Але підтримують такий ритм з тим, аби задовольнити потреби споживачів. Це кінцева мета їх праці.
Валентина Василюк
Андрушівський маслосирзавод вже більше 30 років відомий, як один з найбільших на території СНД виробників високоякісного сиру і традиційного українського вершкового масла.
Крім сиру і масла, завод виробляє сухе знежирене молоко та сироватку. Cуха молочна сироватка та сухе знежирене користуються стабільним попитом на підприємствах кондитерської, ковбасної промисловості і виробництві морозива.
Виробнича потужність переробки заводу - до 250 тонн молока на добу, виробництва олії - 100 тонн на добу. З 2000р., після придбання маслосирзаводу ГК "Альянс", підприємство збільшило обсяги переробки молока в 10 разів.
Особливою гордістю підприємства є, яка встигла себе зарекомендувати завдяки високій якості та різноманітності пропозиції, ТМ "Золотава", асортимент якої налічує понад 10 найменувань смачного сиру, вершкового масла і спредів різних типів жирності.
З 2002р. Андрушівський маслосирзавод, крім традиційних «Голландського», «Російського» і «Буковинського», почав випускати елітні сорти сиру: «Едам», «Гауда», «Дуплет» і «Мармуровий». У 2004р. була представлена ??нова серія сирів для справжніх гурманів (найменший сир «Гном»).
Визнання і популярність - ось дві основні складові успіху, що стали незмінними супутниками ТМ «Золотава»: більше 35 медалей на вітчизняних та міжнародних конкурсах. Останнім досягненням ТМ «Золотава» стала перемога в регіональному етапі масло «Золотава» в номінації «100 кращих товарів України» в 2010р.
Головною запорукою успіху є:
- підвищена увага до якості сировини,
- сучасні технології переробки,
- високий професіоналізм,
- компетентність керівників виробничих підрозділів.
Великі обсяги виробництва дозволяють утримувати собівартість продукції, витримувати оптимальні терміни поставок. Складені воєдино, ці фактори забезпечують Андрушівському маслосирзаводу зростання продажів у всіх регіонах Україні, а також вихід на міжнародні ринки. Андрушівські сири і масло продаються в Росії, Грузії, Вірменії, Азербайджані, Казахстані і Молдові, успішно конкуруючи з місцевими виробниками.
І все ж варто один раз покуштувати прекрасні сири, короновані золотим ім'ям - «Золотава» і гідно оцінити їх відмінний смак.
З вівторка, 12 квітня, на більшості пасажирських маршрутів Андрушівщини з’явилися нові автобуси. А передісторія цієї події така.
Донедавна пасажирські перевезення в районі виконувало ВАТ «Андрушівське АТП-11838». Позиція районної влади була спрямована на збереження підприємства та колективу, знайомого і без перебільшення рідного нам ще з післявоєнних часів. Райдержадміністрація постійно підтримувала ВАТ у питаннях збереження маршрутів. Як наслідок, товариство отримувало найбільші суми компенсацій за перевезення пільгових категорій пасажирів. Не можна сказати, що ці виплати в повній мірі покривали витрати, та в такому ж становищі були всі без винятку перевізники. Але з приходом у ВАТ нових акціонерів у 2008 році й без того складна ситуація стала стрімко погіршуватися. Восени 2010 року з’ясувалося, що ВАТ, навіть не поставивши до відома районну владу, продало базу підприємства новоутвореному ТОВ «АТП-11838», зареєстрованому у м. Житомир. Такі дії поставили під сумнів спроможність ВАТ та бажання акціонерів зберегти підприємство і колектив, погасити нагромаджені борги перед працівниками, Пенсійним фондом та місцевим бюджетом. Управління Пенсійного фонду в районі за підтримки райдержадміністрації подало позов до Господарського суду з метою відновлення платоспроможності ВАТ «Андрушівське АТП-11838», маючи на меті погасити всі борги. Спрямовано звернення до прокуратури області з проханням надати підтримку в цьому питанні. 16 березня цього року в облдержадміністрації пройшов конкурс на визначення перевізників для роботи на приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування. У зв’язку з припиненням обслуговування маршрутів ВАТ «Андрушівське АТП-11838» на конкурс було виставлено й маршрути, що пролягають територією Андрушівщини. Маршрути для проведення конкурсу були розділені в пакети, щоб поряд із прибутковим був і збитковий (малоприбутковий). Так, збитковий маршрут «Андрушівка-Яроповичі», виконання якого стабільно зривалося, був вкладений до пакету з найприбутковішим «Андрушівка-Житомир». Виграли конкурс ТОВ «САВ-Транс» м. Житомир (8 маршрутів) та вже знайоме ТОВ «АТП-11838» м. Житомир (12 маршрутів). Останнє підприємство в тимчасовому порядку вже з листопада минулого року виконувало перевезення на маршрутах ВАТ «Андрушівське АТП-11838». Останніми днями власники ТОВ «АТП-11838» прийняли рішення про припинення обслуговування виграних на конкурсі маршрутів, про що офіційно попередили облдержадміністрацію. З метою забезпечення стабільних пасажирських перевезень на території району облдержадміністрацією було надано тимчасовий дозвіл для проведення конкурсу на обслуговування 12 андрушівських маршрутів ТОВ «САВ-Транс» м. Житомир. Районна влада розраховує на оновлення автобусного парку, чітке виконання договірних зобов’язань по пасажирських перевезеннях, надання робочих місць жителям району, сплату податків до районного бюджету. Саме про це йшлося на зустрічі голови райдержадміністрації Б. В. Мазура з директором та засновником ТОВ «САВ-Транс» Савіцьким А. А.
Олег Борисов,
перший заступник голови райдержадміністрації
Андрушівський цукровий завод в рахунок майбутнього урожаю дає для населення насіння цукрового буряка. За здану тонну цукрового буряка фізична особа отримає: цукру - 72 кг., жому - 800 кг.
З питань отримання насіння звертатися до сільських голів або в контору цукрозаводу. Тел.: 9-49-14; 9-49-24; 2-12-08.
В 35 населених пунктах району відбулися загальні збори громадян, на яких люди обговорювали свої скромні здобутки, намічали завдання на найближчий час, нарікали на невлаштованість сільського побуту і водночас спільно шукали шляхи, як вийти із окремих ситуацій.
На високому організаційному рівні, по-діловому пройшло таке зібрання у Великих Мошківцях. Це видно із звіту сільського голови. Фрагменти з виступу друкуємо нижче.
Село наше невелике: у 194 дворах проживає 447 жителів. Немає в нас жодного сільгосппідприємства, так що якоїсь допомоги людям чекати нізвідки - з усім наболілим йдуть до сільської ради. Уже який рік поспіль ми наполегливо працюємо над формуванням та виконанням місцевого бюджету, спрямованого на забезпечення соціально-економічного розвитку підвідомчої території. Дохідна частина його за минулий рік виконана на 100,4 відсотка. Це дало змогу частину коштів направити на вирішення найневідкладніших завдань. Зокрема, на капітальний ремонт сільської бібліотеки витратили 18 тис. грн. Стало в приміщенні охайно і затишно, бо замінили в ньому підлогу, зробили пічне опалення, завезли дрова. Майже 40 тис. грн. використано на ремонтні роботи в приміщенні дитсадка, на благоустрій його навколишньої території, придбання м’якого інвентаря, іграшок. Минулого року на балансі сільської ради знаходився ФАП, тому частину коштів направили на його поточний ремонт: зробили електричну систему опалення, замінили вхідні двері, вікна. Частину коштів направили на заміну вікон у сільській раді. Не забули і про будинок культури - закупили для нього нові меблі, а для учасників художньої самодіяльності - костюми. На ремонт будинку культури виділено 70 тис. грн. На всі установи, що знаходяться на території ради, торік виготовили свідоцтва на право власності. Проведено грошову оцінку земель населеного пункту, відповідно до неї буде нараховуватися плата за землю. Господарюємо в селі, виходячи з власних можливостей, чітко обліковуємо надходження коштів й доцільно витрачаємо їх. Так, частину їх від податку з власників транспортних засобів направляємо на грейдерування доріг та розчистку їх від снігу в зимовий час. Погано, що відтепер ця стаття доходів не працюватиме на місцеві бюджети. Це була хоч незначна, а все ж підтримка, яка нам необхідна зараз, коли дороги передані у комунальну власність села. На їх утримання треба відтепер чекати підтримки від держави. В селі тільки один магазин. Для зручностей і розширення асортименту товарів незабаром відкриється друга торгівельна точка. Шукаємо спонсорів серед добрих людей, з їх підтримкою розпочнемо роботи з освітлення вулиць. Потребує капітального ремонту приміщення сільської ради. А от газифікація села залишається нашою мрією, бо без державної підтримки справу з місця не зрушити. Та повернемося до того, що нам під силу: це те ж наповнення кошика доходів шляхом стягнення орендної плати за користування землями невитребуваних паїв, тих, що знаходяться під будівлями, сплата фіксованого та прибуткового податків. І це не копійки, а десятки тисяч гривень, які так необхідні для соціального розвитку села. При підтримці депутатів, активістів, з їх безпосередньою участю проводимо щовесни благоустрійні роботи, наводимо лад на цвинтарі. У прибраному селі приємно і жити, і гостей зустрічати. Вся господарська діяльність ради проводиться насамперед заради поліпшення життєвого рівня людей, їх соціального захисту. Правди ніде діти: сельчан наших меншає з кожним роком, смертність випереджує народжуваність більш як удвічі. Молоді люди у пошуках роботи мігрують у міста, за кордон. Але тут, в селі, залишається їх коріння, родина, батьки, живе і працює громада під керівництвом органу місцевого самоврядування. Добре, що наші люди вірять у те, що держава не допустить знищення села і вітчизняного виробника. Вже запрацювала програма підтримки в агропромисловому секторі. І ще добре, що наші люди, незважаючи на низькі закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, тримають у селі понад 100 корів, 45 коней, півтораста свиней. А щоб для них працювали заклади соціально-культурної сфери, жилося спокійно і в достатку, щоб у сім’ях зростали доглянуті, зігріті любов’ю діти, щоб люди шанували закони і дотримувалися їх, працює уповноважена довір’ям громади наша сільська рада. Принагідно хочу подякувати антопільским аматорам, які виступили в нас на сході села. Це справді народні таланти.
Руслана Постернак,
Великомошківецький сільський голова
Рівень розвитку буряківництва значною мірою визначає стан економіки аграрно-продовольчого комплексу та активність формування вітчизняного ринку цукру.Розвиток бурякоцукрової галузі є стратегічним напрямком зміцнення вітчизняної економіки, оскільки буряківництво і переробна промисловість забезпечують робочі місця для сільського населення, є джерелом наповнення бюджету держави через податки, зростання внутрішнього валового доходу, а в цілому - економіки країни.
Оскільки ця галузь занепала, то постала необхідність зацікавити сільськогосподарських товаровиробників у її відновленні. Хто вирощував цукрові буряки протягом двох останніх років, той мав прибуток. В цьому переконалися і господарства, і населення. Виходячи з ситуації, голова облдержадміністрації С. М. Рижук виступив з ініціативою підтримати сільгосптоваровиробників. В цьому році з обласного бюджету виділено 3,6 млн. грн. для вирощування цукрових буряків в особистих підсобних господарствах. Кожен, хто виростить і доставить на заводи цукросировину, отримає по 100 гривень за кожну здану тонну її. Цукрові буряки можна здавати на переробні підприємства і нашої, і сусідніх областей. Цукрові заводи пропонують такі умови заготівлі цукрових буряків: ВАТ «Цукровий завод ім. Цюрупи» с. Андрушки Попільнянського району - за одну тону цукрового буряка пропонують 65 кілограм цукру та 600 кілограм жому; ТОВ «Маріїнський Укр-промзбут» с. Бродецьке Вінницької області - 72 кг. цукру, 800 кг. жому; Андрушівський цукровий завод - 72 кг. цукру та 800 кг. жому. В даний час Андрушівський цукрозавод в рахунок майбутнього урожаю дає населенню насіння цукрового буряка гібриду Український ЧС-70 в достатній кількості. Тому всі бажаючі придбати насіння можуть звертатися в завод, а сільські голови зобов’язані надати людям всебічну допомогу і підтримку.
Наталія Лисюк,
начальник відділу управління АПР
Терміново продається 4-кімнатний будинок (плюс кухня, ванна) з усіма зручностями в Андрушівці по вул. Корольова, 24/1. Є телефон, Інтернет, кабельне і супутникове ТБ. Можливий продаж будинку з меблями та побутовою технікою за окрему плату. Ціна договірна. Тел.: 2-28-03, 0-96-730-20-07, 0-98-787-67-37.