Ще на початку ХХ століття один із лідерів українського національного руху Михайло Грушевський сказав:
„Наш прогрес, як нації, залежить від прогресу в сфері освіти”.
Ця теза неодноразово підтверджувалася історичним досвідом розвинених країн світу. Розуміння цього, переконаний, досягнуто і в Україні, про що свідчать плани реформування галузі, передбачені Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки, метою яких є підвищення конкурентноспроможності української освіти та її інтеграція в європейський освітній простір.
27 серпня поточного року мені разом з головою обласної державної адміністрації С. М. Рижуком довелося бути присутнім на розширеному засіданні Кабінету Міністрів України, де розглядалися проекти 35 освітянських документів, зміни до Законів України, укази Президента, постанови Кабміну тощо. Це було перше за роки незалежності України засідання Кабінету Міністрів, повністю присвячене питанням розвитку освіти. Переконаний, вже найближчими місяцями ми відчуємо позитивні зрушення у нашій освіті.
30 вересня поточного року делегація педагогів Житомирщини, до складу якої входила вчителька Бровківської ЗОШ Закусило Л. В., брала участь в урочистостях до Дня працівників освіти в м. Києві. Члени делегації були на прийомі в Президента України В. Ф. Януковича, в Кабінеті Міністрів, Міністерстві освіти і науки України.
Виступаючи перед педагогами, Глава держави окреслив перспективи розвитку освіти в Україні на найближчі роки. Саме в цей день Президент України підписав ряд указів щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні.
2011 рік має стати Роком освіти та інформаційного суспільства. Ключовими завданнями Глава держави визначає підвищення якості та конкурентноспроможності української освіти, забезпечення рівного доступу до неї, розвиток дошкілля та позашкілля, створення умов для раннього виявлення творчих нахилів дитини, формування фізично здорової особистості, реалізацію програми «Шкільний автобус», реформування професійно-технічної та підвищення якості вищої освіти, забезпечення навчальних закладів кваліфікованими педагогічними кадрами тощо.
На виконання згаданих указів головою обласної державної адміністрації С. М. Рижуком дано ряд конкретних доручень щодо розвитку освітньої галузі регіону. Розробляється регіональна програма розвитку освіти Житомирщини на 2011-2015 роки, яка внесе позитивні зміни в освіту області.
Колись мудрий Плутарх сказав: «Голова дитини не глек, який необхідно наповнити, а смолоскип, який потрібно запалити». Це так, але для цього нам самим потрібно горіти!
Зазначу, що в останні роки в області забезпечується певний поступальний розвиток установ і закладів освіти. Проведено значні обсяги ремонтних робіт шкільних приміщень, систем опалення та водопостачання, покрівель, котелень тощо. Відновлено роботу 24 ДНЗ (за цим показником область утримує першу позицію в Україні), створено 68 освітніх округів, до 52 збільшилася кількість закладів нового типу, до 74% учнів охоплено профільним навчанням, у півтора раза збільшилася кількість учнів-призерів Всеукраїнських олімпіад і конкурсів МАН, парк шкільних автобусів поповнили 17 транспортних одиниць у межах проекту «Рівний доступ до якісної освіти в Україні», ПТУ №1 м. Житомира стало вищим професійним училищем.
В поточному році освітяни області при підтримці органів влади на місцях організовано провели зовнішнє незалежне оцінювання випускників, про що свідчить повна відсутність апеляцій щодо порушень його регламенту. А головне - рівень знань наших учнів виявився на рівні середньоукраїнських показників, причому область піднялася в загальноукраїнському рейтингу на дві позиції вгору.
Але проблем у нас ще багато. Серйозну тривогу викликають факти зростання учнівської злочинності, вживання дітьми алкоголю і наркотиків. Ми, влада, громадськість, педагогічні колективи, засоби масової інформації, повинні об’єднати свої зусилля у спільному прагненні - виховати фізично і морально здорове молоде покоління.
Значну увагу потрібно звернути на стан здоров’я дітей. Сьогодні лише 1 з 10 випускників школи є здоровим. Головою облдержадміністрації поставлено завдання щодо оновлення спортивної бази, створення умов для систематичних занять фізкультурою і спортом, поліпшення стану здоров’я дітей.
Останнім часом багато уваги приділяємо розвитку системи дошкільного навчання і виховання. Найближчим часом дошкіллям має бути охоплено 75% малюків. Протягом 3 останніх років в області відновлено роботу 114 дошкільних навчальних закладів. Андрушівський район тут також має непогані позиції. Я вдячний за підтримку дошкілля в районі голові райдержадміністрації Б. В. Мазуру, сільським головам.
А в цілому в області функціонує 610 дитсадків, де навчається 41,8 тис. малюків, що складає 79,7% від їх загальної кількості.
Найближчим часом в Україні буде прийнята державна програма розвитку дошкілля на 2011-2017 роки, яка стане новим стимулом для нашої роботи в цьому напрямі.
Важливим завданням і для області, і для району є утворення освітніх округів. Нині їх - 68. Головною ідеєю тут є створення мережі потужних опорних шкіл. Це також важливий крок у впровадженні профільного навчання.
Хочу підкреслити - диференціація навчання за природничо-математичним, технологічним, філологічним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, спортивним профілями - це не мода. Це - світові тенденції.
В усіх містах і районах області реалізовуються галузеві програми запровадження профільного навчання, однак нас ще турбує якість цієї роботи.
За останні 3 роки кількість гімназій, ліцеїв, колегіумів збільшилася на 22 і на сьогодні в області діє 52 таких заклади. Створені вони у всіх містах і районах області. Діють такі заклади і в Андрушівському районі - Андрушівська та Старокотельнянська гімназії. Тепер необхідно перетворити їх у справжні центри навчально-методичної роботи, зміцнити базу, кадровий склад, забезпечити можливість всім обдарованим дітям навчатися в таких закладах.
5 листопада планується проведення Всеукраїнського з’їзду працівників дошкільної освіти, в березні наступного року пройде з’їзд освітян, участь у яких братимуть і представники Андрушівського району.
Вірю, ці педагогічні форуми стануть етапними в розвитку освітньої галузі країни.
Олександр Пастовенський,
начальник управління освіти і науки
Житомирської облдержадміністрації
Негативно відбивається на розвитку села і відсутність чіткого державного замовлення на тваринницьку продукцію, а ринки збуту розподілені між монополіями. Туди простому селянину пробитися непросто. Це не дозволяє йому планувати заздалегідь своє виробництво, кількість сільськогосподарської продукції, яку має виробити. Все це, безперечно, породжує невпевненість у своїх діях, в майбутньому і негативно відбивається на розвитку всієї тваринницької галузі.
Звідси і дефіцит такої необхідної якісної тваринницької продукції, високі ціни на неї, які диктує знову ж таки переробник і посередник-реалізатор. І це зрозуміло - вони хочуть мати неабиякі прибутки.
Проте і в цих умовах тваринницька галузь в районі розвивається і має певні позитивні результати.
На сьогодні в нас доглядають худобу і птицю у тринадцяти господарствах. На стадії завершення знаходиться Котівський свинокомплекс, де в недалекому майбутньому буде утримуватися 1200 свиноматок.
За 10 місяців поточного року агроформуваннями району вироблено 5133 тонни молока при середній жирності 3,65%. Це на 2055 тонн більше минулорічного або 167%.
Реалізовано молока 4654 тонни. Товарність складає 90 відсотків.
Надоєно на середньорічну корову 2750 кг. молока, що на 309 кг. більше, ніж торік.
Найбільше виробляють цієї продукції у ТОВ “Аларіт Трейд” с. Івниця, СТОВ “Старокотельнянське”, “Добробут”, “Хлібороб”, СФГ “Шателюк” (по 2040, 749, 556, 523, 470 тонн відповідно). Інші господарства мають незначне поголів’я корів і, відповідно, валове виробництво молока невелике (від 20 до 250 тонн).
Виробництво м’яса і його реалізація значно вищі минулорічного. Так, вироблено м’яса худоби і птиці в живій вазі 442 тонни, що на 125 тонн більше, ніж в минулому році, реалізовано м’яса 422 тонни, що також більше на 143 тонни. Практично всі господарства збільшили цей показник за рахунок підвищення продуктивності худоби на відгодівлі і нагулі. Так, середньодобові прирости великої рогатої худоби складають по 400 г, свиней - 350 грамів.
А в Старій Котельні, Степку, Волиці приріст великої рогатої худоби - найбільший - він становить до 500 грамів.
Що стосується свинарства, то справи тут гірші. Тільки у СТОВ “Добробут” та СФГ “Шевченківське” приріст тварин становить понад 400 гр. У інших господарствах - від 140 до 200 грамів. Це дуже низький показник.
Поголів’я худоби в цілому по району збільшилося проти минулого року: великої рогатої худоби на 755 голів, в тому числі корів на 456 голів, свиней - на 8 голів.
Варто зауважити, що основна кількість поголів’я худоби в районі сконцентрована у п’яти господарствах: Івниці, Старій Котельні, Степку, Волиці та Волосові. В інших утримується від 30 до 200 голів.
На порозі - зима. Кожен господар повинен все зробити, щоб в період зимово-стійлового утримання тваринам було сито і тепло.
Практично всі агроформування підготовлені до зимівлі худоби - заготовлена достатня кількість кормів, відремонтоване фермське обладнання, утеплені приміщення, є кому працювати на фермах. Залишилося теж немало - мудро і ефективно планувати повсякденну роботу підрозділів з метою забезпечення виконання намічених завдань.
Віталій Весельський,
заступник начальника управління агропромислового розвитку
1. Авраменко Анатолій Іванович
2. Арцюх Катерина Василівна
3. Бажан Тетяна Анатоліївна
4. Баранівська Інна Вікторівна
5. Білополець Надія Кирилівна
6. Бойко Дмитро Тимофійович
7. Войтович Ніла Миколаївна
8. Гайдай Володимир Аврамович
9. Гарастівський Сергій Анатолійович
10.Гвоздь Валентин Володимирович
11.Даманський Анатолій Іванович
12.Данилюк Петро Віталійович
13.Дубіцька Зінаїда Василівна
14. Захаркевич Володимир Олександрович
15. Зеленський Микола Бернардович
16. Ільніцкий Леонід Володимирович
17. Іщук Юрій Олександрович
18. Казмірчук Віктор Андрійович
19. Кирилюк Олег Васильович
20. Климчук Микола Андрійович
21. Кобилинський Микола Вікторович
22. Ковальчук Людмила Вадимівна
23. Костик Віктор Васильович
24. Круківська Ірина Леонідівна
25. Лисюк Ірина Віталіївна
26. Лівінський Василь Олександрович
27. Мазур Борис Валентинович
28. Марищенко Володимир Аркадійович
29. Мельник Олександр Вадимович
30. Михайловська Алла Леонідівна
31. Михайловський Святослав Анатолійович
32. Новіков Іван Іванович
33. Олексюк Юрій Антонович
34. Онищук Василь Михайлович
35. Осадчук Олександр Володимирович
36. Паламар Степан Іванович
37. Палій Олександр Іванович
38. Пально Наталія Василівна
39. Півень Володимир Семенович
40. Побережний Петро Сергійович
41. Поліщук Сергій Петрович
42. Пташник Володимир Іванович
43. Рудюк Петро Миколайович
44. Рудюк Микола Іванович
45. Святюк Євген Петрович
46. Семенюк Василь Іванович
47. Сілецька Лариса Павлівна
48. Степаненко Людмила Анатоліївна
49. Хоменко Володимир Андрійович
50. Цап Микола Васильович
51. Цвік Оксана Петрівна
52. Чуйко Марія Володимирівна
53. Шпаківський Валерій Броніславович
54. Щербакова Галина Андріївна
55. Ющинський Юрій Віталійович
56. Юянець Петро Володимирович
57. Яцюк Людмила Дем'янівна
ГАЛЮК Віктор Васильович - старший радник юстиції, почесний працівник прокуратури, доктор філософії В Гальчині, на Чабаку, народився і виріс глава роду Галюків Василь Тимофійович. Його батько - Тимофій Павлович, повернувся з війни з важкою контузією та понівеченими ногами, і всю відповідальність за родину звалила на свої плечі мати. В 1951 році, після семирічної строкової служби, подався Василь Тимофійович із старшим братом Андрієм на шахти Донбасу, щоб заробити копійчину та допомогти родині. Там і зустрів він карооку русокосу росіянку Ольгу з багатодітної шахтарської сім’ї. На Донеччині у 1956 році народився син, якого нарекли славним іменем Віктор. Він ріс розумним і кмітливим, все намагався допомогти батькам якнайшвидше побудувати хату. І дуже сердився, коли батько не насипав піску у його маленьке відеречко. Але не довго сім’я пожила в новозведеному будинку, бо Василя Тимофійовича тягнуло на Андрушівщину, куди й переїхали у 1962 році. Віктор швидко здружився з вуличною командою хлопчаків і втримати його вдома було важко. Але він ніколи не забував про обов’язки старшого сина - допомагати батькам по господарству. Летіли роки. Родина обживалась на новому місці. Навчання в школі давалося Віктору легко, він ще й сестрам допомагав, дуже любив читати книги. Мамі не раз доводилося вночі забирати ліхтарика, з яким він умудрявся читати під ковдрою. А ще, в далекій юності він мав бажання навчитися грати на гітарі. Закривався в своїй кімнаті і годинами грав. Самотужки, до крові розбиваючи пальці, все-таки осилив інструмент! В 1973 році успішно закінчив Андрушівську середню школу №1. Мав заповітну мрію - здобути вищу освіту і не яку-небудь, а юридичну. Два роки підряд фортуна не була на його боці, а тому пішов працювати на АТП - 11838. Але його наполегливість увінчалася успіхом, він став студентом Харківського юридичного інституту. Радості не було меж. Щоб отримати місце в гуртожитку, записався в хор, і всі студентські роки співав у ньому. Віктор гарно вчився, отримував підвищену стипендію. Після закінчення вузу працював помічником прокурора Андрушівського району. Працював прокурором Баранівського та Новоград-Волинського районів, міста Новоград-Волинського та Новоград-Волинським міжрайонним прокурором, заступником Київського міжобласного прокурора по нагляду за об’єктами оборонної промисловості, першим заступником прокурора АР Крим, начальником відділу нагляду за додержанням законів у сфері економіки Генпрокуратури. Загальний стаж роботи в органах прокуратури - понад тридцять років. Тепер він має визнання, нагороди, ряд наукових праць. Своїм досвідом роботи і життєвою мудрістю ділиться зі студентами одного із вузів Севастополя, де нині працює. Віктор Васильович має прекрасну сім’ю. Дочка і син також юристи, працюють в органах прокуратури. Є авторитет і визнання - все це завдяки невтомній праці. Зрозуміло, були обділені увагою та любов’ю дружина, діти, батьки. Всього цього вже не повернеш. В. В. Галюк прагне надолужити пропущене і кожну вільну годину проводить в колі сім’ї, поспішає на батьківщину до неньки. А найбільша його радість - це спілкування з онуком. Цьогорічну відпустку він присвятив йому, власноручно завів малюка 1 вересня у перший клас. Влітку приїздив до рідної домівки, щоб провідати неньку, яка завжди з нетерпінням чекає свого синочка. Його приїзд - справжнє свято для всієї родини.
Марія Ковалець,
м. Андрушівка,
в галузі права, доцент, заслужений юрист АР Крим, видатний юрист України
Поняття сім’ї асоціюється в нашій свідомості з безпечною територією, де можна почувати себе комфортно і затишно, де панує любов і злагода, де можна знайти захист від небезпек навколишнього світу. Але реальна ситуація в сім’ї може бути далекою від цього. На жаль, в Україні спостерігається зростання кількості проявів насилля серед дітей, а це підштовхує їх до скоєння правопорушень. Негативні прояви в поведінці дітей краще попередити, ніж боротися з їх наслідками. 15 вересня було проведено бесіду з учнями 7-9 класів Андрушівської ЗОШ І-ІІ ступенів на тему: «Захист дітей від насильства та жорстокого поводження» та роздані їм буклети і листівки, які містять інформацію про попередження насильства в сім’ї та жорстокого поводження з дітьми, а також браслети «Я проти насильства». Для учнів 7 класу проведено лекцію та ряд вправ, щоб з’ясувати, як діти розуміють термін "насильство” і що воно, на їх думку, означає. Діти самі давали аналіз проявам насильства, висловлювали своє бачення його попередження.
Світлана Шпаківська, головний спеціаліст РЦСССДМ
Хліборобам, як і землі, спочинку немає. Тільки вийшли із загінки комбайни і господарі заховали в комори просушене й очищене зерно та поспішають за погоди зібрати кукурудзу, сою, соняшник, цукрові буряки, як поле знову покликало до себе тих, хто присвятив життя своє роботі біля годувальниці землі.
Отож тепер на порядку денному - турбота про майбутній урожай: розпочалася сівба озимих культур. Саме це питання і стояло в центрі уваги учасників семінару - керівників та головних агрономів господарств, котрий відбувся у вівторок, 14 листопада, на базі СТОВ "Старокотельнянське”. Проходив він з участю керівників та спеціалістів районного управління агропромислового розвитку, а також голови райдержадміністрації Б. В. Мазура, який і відкрив зібрання. Він наголосив на тому, що аграріїв зібрали для того, аби зосередити їх увагу на підготовці грунту до посіву озимих, нагадати про оптимальні строки, в які насіння має лягти в землю, вів мову про осінній догляд за посівами та особливості сортової агротехніки. Потім на своїх ланах вітав учасників семінару директор СТОВ «Старокотельнянське», керівник з багатющим досвідом Б. Р. Срібний. Він розповів про те, як організований у них в господарстві комплекс осінньо-польових робіт. Продемонстрував роботу нової сівалки «Партнер-7» вартістю 295 тис. грн., яку господарство придбало минулої осені. Агрегат якраз працював на полі площею 45 гектарів - заробляв в грунт насіння протруєної озимої пшениці, до якої добавлені стимулятор росту та добрива. Попередником під посів був горох. Звісно, нова техніка викликала неабиякий інтерес у спеціалістів сільського господарства. Тому Борис Романович запропонував усім ознайомитися з нею ближче, зупинивши на якийсь час роботу агрегату, відповідав на запитання, дав повну характеристику новій техніці, наголосивши на тому, що сівалка сіє не рядком, як ті, що є в користуванні, а стрічкою. Сказав і про те, що вона працює на швидкості 12 км на годину. Н. Л. Лисюк, головний агроном районного управління агропромислового розвитку, у своєму виступі зробила акцент на особливостях посіву озимої пшениці, наголосила на ролі попередників, використанні сидератів, біостимуляторів та добрив, гербіцидів для одержання щедрих урожаїв зернових. Виступив на семінарі і директор Андрушівської державної сортодослідної станції В. П. Алексійчук. Він говорив про те, що йому найближче - насіння, бо ж з нього починається урожай. Дав характеристику найновішим і найефективнішим сортам озимих пшениців, наголосив, які з них є найбільш зимостійкими. Це, насамперед, сорти Либідь, Лісова пісня, Царівна. Звернув увагу й на те, що великим попитом нині користується жито, особливо сорти Первісток, Дозор, Юріївець, Інтенсивне-99, Ірина та ін. Володимир Павлович назвав нові, високоврожайні сорти ячменю, особливе місце серед яких займають Селена Стар, Достойний. Про нове в захисті рослин вів мову регіональний представник фірми "Дюпон” О. І. Сергійчук. Він розповів, зокрема, про фунгіцид "Таліус”, який дає відчутне підвищення врожайності зернових. Рекламував різноманітні добрива, які може доставити і за потреби внести в грунт ТОВ «Шакур», його регіональний представник А. Д. Яковчук. Він переконував присутніх в ефективності внесення карбамідно-аміачної суміші для підвищення врожайності, пропонував керівникам господарств послуги своєї фірми. З приводу питань, піднятих на семінарі, своїми думками поділився і начальник управління АПР О. О. Гайдабас, який зупинився на розвитку тваринницької галузі району, стані заготівлі кормів та підготовки до зимово-стійлового утримання тварин. Він проінформував учасників семінару про те, що, на жаль, поголів’я ВРХ за останній місяць зменшилося по району на 140 голів. Що стосується кормів, то сіна господарствами району припасено 83% від потреби, заготовлено 5,1 тис. тонн сінажу, 4,7 тис. тонн силосу. Зупинився також на таких важливих проблемах, як заборгованість сільгосппідприємств до Пенсійного фонду, вів мову і про розрахунки господарств за орендовані земельні та майнові паї, рівень середньої заробітної плати в сільськогосподарській галузі, яка ще залишається досить низькою. Про дотримання всіх агротехнічних заходів при проведенні осінньої посівної кампанії говорив і заступник голови райдержадміністрації А. М. Горкун. Підсумував роботу семінару голова райдержадміністрації Б. В. Мазур, який закликав усіх спеціалістів працювати на кінцевий результат, обмінюватися досвідом, не боятися впроваджувати нове, що пропонують аграріям науковці, робити все від них залежне, аби в майбутньому бути з щедрим урожаєм.
Валентина Василюк
Не так часто в Степківському будинку культури буває так людно, як першого вересня. Цього дня сюди зібралося майже все село - святкували не лише початок нового навчального року, а й 80-річний ювілей школи. Хто міг, завітав на її іменини, бо скільком поколінням степківчан вона дала путівку в життя, в широкий світ. І гостей високопоставлених з району та області прибуло теж немало. Їх зустрічали, як і годиться, з хлібом-сіллю, яскравими осінніми квітами, якими аж розцвів зал. Кожне слово ведучих хвилювало серця, зачіпало найтонші і найпотаємніші його струни. Що не кажіть, а зі школою, з юністю, чарівним світом дитинства пов’язані найтепліші, найпрекрасніші спогади, які ми бережемо все життя. Свої надії на майбутнє це гарне село пов’язує з юною зміною, з маленькими першокласниками, яких випускники під оплески залу за руки ведуть на урочисту лінійку під аркою, яку з вишитих рушників зробили їх батьки. Кращі учні школи піднімають Державний прапор, звучить Гімн України. Господарі свята щиро вітають гостей, їм вручають золоті, як сонце, короваї. В залі звучать величальні пісні Україні, школі, землі рідній, слова подяки тим, хто вісім десятиріч своє серце віддавав дітям - директорам школи, педагогам, вчительським династіям. Зі щирими вітаннями до всіх присутніх звернулася директор місцевої школи Л. А. Степаненко, яка надала слово першому заступнику голови обласної державної адміністрації М. М. Олещенку. Він привітав вчителів та учнів з Днем знань, ювілеєм школи, побажав успіхів дітворі і їх наставникам, а селу - процвітання, обіцяв сельчанам допомогти не лише в ремонті навчального закладу, а й у вирішенні найболючіших для степківчан проблем. І ті сподіваються, що нинішня влада буде вболівати за село не на словах, а на ділі, сприятиме його відродженню. Гість подарував школі меблі, аби вона була ще затишнішою. Теплі поздоровлення і найщиріші побажання прозвучали і з вуст голови райдержадміністрації Б. В. Мазура, який зичив школярам, їх наставникам успішного навчального року і вручив директору навчального закладу сертифікат на комплект меблів. Багато було бажаючих поздоровити зі святом винуватців торжества і серед них, насамперед, С. І. Сословська - начальник відділу освіти райдержадміністрації. Вона побажала дітям і вчителям успіхів та нових творчих висот, нагородила грамотами кращих вчителів. Завітали з подарунками на урочистості і голова районної ради В. Б. Шпаківський, директор місцевого СТОВ «Хлібороб» П. В. Юянець, сільський голова Н. П. Войцехівська та інші. А скільки теплих посмішок викликали виступи маленьких школяриків, які в цей день зробили перший, ще несміливий крок в чудову і незвідану Країну знань, випускників, шкільних артистів. Усіх їх покликав за парти шкільний дзвоник.
Валентина Василюк
Дубровського Павла Григоровича добре знають на Андрушівщині за його більш як 40-річну педагогічну працю, громадсько-політичну активність в суспільному житті.На долю хлопця випало нелегке, повне випробувань життя. Закінчив 7 класів, у 1941 році вступив у залізничне ПТУ на Львівщині, але незабаром розпочалася Велика Вітчизняна війна. Фашисти вивозили молодь на підневільні роботи до Німеччини. Першим у списки потрапив і Павло. Двічі втікав, а за третім разом взяли і під конвоєм доправили до місця збору. Але разом з товаришами зумів утекти. Згодом опинився серед народних месників. Це, по суті, була регулярна військова частина з двох стрілецьких рот, диверсійної групи і господарського взводу. Павла зарахували у розвідку. Головним їх завданням було паралізувати залізницю Лунінець-Сарни. 1 лютого 1944, виконуючи завдання командування на напрямку Рівне- Луцьк, був тяжко поранений. Потім - евакогоспіталі в Москві, в Андижані. Після одужання в травні 1944 був призваний в Червону Армію на 3-й Білоруський фронт в 51-шу Вітебську червонопрапорну дивізію кулеметником. В бою під Шауляєм за форсування річки був нагороджений медаллю «За відвагу». І знову поранення. Після лікування у Пскові направили на 1-й Прибалтійський фронт. Коли наступали на Кенігсберг, виніс з поля бою пораненого офіцера, за що представили до нагороди - ордена Слави III ступеня. В лютому 1945 року був втретє поранений. На цьому Велика Вітчизняна війна для П. Г. Дубровського закінчилася. Його довгий час виходжували в Свердловську і тільки в жовтні переможного року виписали з госпіталю інвалідом другої групи. Виповнилось тоді юнакові 20 років. Павло Григорович Дубровський нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня, а за освітянську працю - медаллю імені А. С. Макаренка. Щороку мої вихованці вітають його, шанованого жителя с. Червоне, з визначними святами. Готуються заздалегідь - приносять квіти, вчать вітальні слова. Павло Григорович завжди радо зустрічає нас. Запрошує до саду, де школярі сідають на стареньких лавочках та із захопленням слухають цікаві розповіді воїна-партизана, вчителя-ветерана. Ці зустрічі роблять моїх вихованців старшими, серйознішими, бо розповіді Павла Григоровича спонукають задуматись над життям, сьогоденням. Діти люблять відвідувати ветерана, бо він завжди з радістю зустрічає їх, проводжає з надією, що вони навідаються до нього ще не раз.
Юлія Турська, вчителька Червоненської ЗОШ І-ІІІ ст.