І знову весна розцвітає духмяним цвітом. Вона прихованим смутком заселяє душу кожного з переселенців, які знайшли свою другу домівку на Андрушівщині. Родина Лідії Федорівни та Юрія Олександровича Солодчуків у 1992-ому прибула до нас з Овруцького району. Тут для них новим було все: і хата, обтулена вітрами (навколо де-не-де залишилося дерево від колишнього колгоспного саду), і люди - хто звідки, і природа (як не вистачало розкішного поліського лісу з його неповторними дарами). Найболючіше стиснулося серце у Надії Талимонівни - Лідиної матері, бо старшим людям, як і великим деревам, важче приживатися на чужій землі. Час втамовує біль втрат, але не владний над пам’яттю. Сьогодні садиба Солодчуків - одна з кращих. Горнуться до господарів посаджені й вирощені ними дерева у саду, ось-ось потішать цвітом, і клумби з настанням тепла вкриються різнобарв’ям, а на городі вже протикаються сходи картоплі та овочів - все, як у справжніх господарів. Лад у всьому дають спільно - у сім’ї мир та злагода, люблять працю, дослухаються до думки старших, діти поважають батьків, а всі разом шанують матір і бабусю Надію Талимонівну. Саме вона допомогла доньці виростити таких славних синів й онуків - Валерія та Володю. Перший навчається у Житомирському агроекологічному університеті, а Володя працює електриком і вчиться заочно по обраній спеціальності. Їх батько Юрій Олександрович - шанована людина і в селі, де живе, і в колективі залізничної станції Бровки, де працює черговим диспетчером. Поважають і Лідію Федорівну, вона - соціальний працівник, з теплом, добром і щирою турботою обслуговує одиноких престарілих сельчан. Кожен - при ділі, вистачає хатніх турбот і для бабусі. Щоправда, здоров’я її часом підводить, діти тоді до лікарні доправлять матір, щоб підлікувалась, сил набралась. Весна для неї і для всієї сім’ї Солодчуків - пора особлива: їх чекає довгождана і така важка дорога до рідного краю, туди, де народились і жили, аж поки не накрила всіх чорна чорнобильська хмара. На другу після Великодня провідну неділю їдуть сім’єю на рідну Овруччину, спочатку не до рідного села, а на кладовище, де Лідин батько і брат, а Надії Талимонівни - чоловік і син… А потім повертають до села, якого немає, вже важко впізнати свою хату - постаріла, обсипалася, вся в зарослях, доживає віку. За нею, як за рідною істотою, болить душа і плаче серце. Потім - дорога додому, до того дому, який уже став рідним за велінням долі, яка не завжди милостива до нас.
Наталія Манзебур,
секретар Бровківської сільської ради.
Новини Андрушівщини
День початку війни й досі навіває жах на тих, хто пережив її страхіття, хто 22 червня 1941 року чув голос диктора Юрія Левітана: «Германия без объявления войны вероломно напала на Советский Союз…». А вже 24 червня з’явилася велична пісня «Священная война», яка стала гімном Великої Вітчизняної війни, бо кликала на боротьбу з ненависним ворогом. Радянський народ - росіяни й українці, вірмени й естонці, грузини й казахи - люди всіх національностей громили ненависного ворога, який зазіхнув на безмежні простори нашої держави. І як набат, як заклик до боротьби за Батьківщину, за рідний дім звучали слова пісні: Вставай, страна огромная, Вставай на смертный бой С фашистской силой темною, С проклятою ордой… І сьогодні, коли звучить пісня «Священная война», то стискається серце, на очі набігають сльози. Щоб перемогти ворога, його треба ненавидіти. І звучать слова пісні: «Пусть ярость благородная вскипает, как волна…». На всіх фронтах, де виступали наші артисти, обов’язково звучала ця пісня, воїни слухали її стоячи, ще міцніше притискаючи до грудей автомати й гвинтівки. Пройшли десятиліття, але й досі холоне в жилах кров, коли звучить ця пісня, бо кожне слово - це реквієм життю, грізне застереження ворогу: Не смеют крылья черные Над Родиной летать, Поля ее просторные Не смеет враг топтать…
Зінаїда Кащенко,
м. Андрушівка.
Новини Андрушівщини
Довгим, надто важким і кривавим був шлях до цієї світлої дати. Найстрашніша бійня в історії людства розпочалася ще 1 вересня 1939 року. Друга світова війна охопила 61 державу світу, де проживало 80% населення земної кулі із збройними силами в 110 млн. чоловік. Велика Вітчизняна війна розпочалася 22 червня 1941 року. Основними її винуватцями, як доведено міжнародним трибуналом в Нюрнберзі і Токіо, була фашистська Німеччина і мілітаристська Японія, до яких приєдналися такі сателіти, як Італія, Іспанія, Румунія, Фінляндія. Цьому блоку протистояла широка антигітлерівська коаліція на чолі з великою трійкою - Великобританією, СРСР і США. Агресивні сили імперіалізму мали геополітичний план розгрому колишнього СРСР - план «Барбароса». Загарбницькі дії фашистської армії мали тривати 4-6 тижнів. Перші місяці війни виявилися для нашого народу найтяжчими. Далися взнаки розгубленість влади, стратегічна перевага ворога і прорахунки радянського командування. Проте через деякий час гітлерівці переконалися: надії на швидкий успіх марні. Їх перекреслили мужність і стійкість радянських людей. Адже на боротьбу з фашистами піднявся весь народ. Це до нього 3 липня 1941 року звернувся по радіо Й. В. Сталін. На всю країну пролунав його заклик: «Наша справа - справедлива, ворог буде розбитий! Перемога буде за нами! Все для фронту! Все для Перемоги!». Я знаю війну не за книжками. Уже 19-річним в листопаді 1941 року брав участь в боях під Москвою в званні лейтенанта, був командиром взводу артилерійської батареї 951-ого артполку Першої ударної армії. Мій бойовий шлях проліг аж до Берліна. А тому знаю гірку правду про ціну Перемоги. Без цієї правди неможливо жити далі. 1418 днів і ночей Червона Армія, весь народ вели тяжкі бої з ворогом. Найбільший внесок в розгром фашистської Німеччини, безперечно, вніс Радянський Союз і це має велике історичне значення. Велика Перемога дісталася нам дуже дорого. За період війни до лав Червоної Армії було призвано 34 млн. чоловік, з яких 8,7 млн. солдатів та офіцерів загинули та пропали безвісти на фронтах, а їх було двадцять. Шість мільйонів українців нищили ворога, 3 млн. з них назавжди залишилися на бойових рубежах. За роки воєнного лихоліття було зруйновано 1710 міст і селищ міського типу, спалено 70 тис. сіл, розгромлено 32 тис. промислових підприємств, 65 тис. км. залізниць, спустошено майже 100 тис. колгоспів, радгоспів і МТС, 25 млн. людей залишилися без житла. А матеріальні втрати СРСР за час війни сягали понад 700 млд. крб. Тил і фронт у ті вогненні роки були єдині і непорушні. Завдяки евакуації 1523 великих військових заводів із західної частини держави на Урал, Середню Азію, Сибір, які відновили роботу в тримісячний термін, уже наприкінці 1942 р. наша армія була озброєна краще, ніж німецька. Радянський Союз за роки війни випустив 4822 тис. гармат всіх видів і калібрів, 360 тис. мінометів, 102,8 тис. танків і самохідних гармат, 112,1 тис. бойових літаків та іншої зброї. А скільки кровопролитних битв стали неповторними віхами в страшній епопеї війни. Наприклад, розгром німців під Москвою (грудень 1941-січень1942 рр.) розвіяв міфи блискавичної війни і про непереможність німецької армії. Сталінградська битва (серпень 1942-лютий 1943 рр.) поклала початок поразки фашистської Німеччини, відкрила шлях Червоній Армії для переходу в рішучий наступ від Сталінграда до Кавказу. Курська битва (липень-серпень 1943 р.) стала переломним моментом в ході війни. Червона Армія перейшла в контрнаступ по всьому фронту. Берлінська заключна операція (квітень-травень 1945 р.) привела до краху Берліна, розгрому фашистської Німеччини та її армії і повної капітуляції. Президія Верховної Ради СРСР видала Указ про оголошення 9 травня Днем Великої Перемоги. Всі народи колишнього СРСР щорічно відзначають це величне свято. Я, як учасник боїв за визволення Батьківщини від фашистського поневолення, закликаю всіх вас берегти мир на землі, завойований нами такою дорогою ціною. Щиро вітаю з 65-річчям Великої Перемоги тих, хто пройшов фронтовими дорогами, працював на Перемогу в тилу, солдатських вдів, усіх співвітчизників. Бажаю міцного здоров’я, мирного неба, успіхів у житті і праці на благо України і її народу.
Микола Яцюк,
колишній командир батареї, полковник у відставці.
Новини Андрушівщини
Послуги екскаватора в м.Андрушівка
Транспортні послуги - 10-20 т.
Автомобілі КамАЗ-55102 ("колгоспник-самоскид”).
Тел.: 098-0547640
Криниці копаємо, досаджуємо, чистимо в м.Андрушівка. Виготовлення, доставка колодязних кілець. Тел.: 097-56-10-784.
Послуги з доставки в м.Андрушівка
- відсів;
- щебінь всіх фракцій;
- камінь бутовий;
- цегла силікатна;
- піноблок Д-600.
Тел.: 098-0547640
Ласкаво запрошуємо в новий магазин "ДИТЯЧИЙ" за адресою: вул. Леніна, 20 (біля школи № 1, навпроти райспоживспілки).
Ритуальні товари і послуги в м.Андрушівка.
"Піраміда" Яровенко Ігор Володимирович
м.Андрушівка, вул. Учительська, 4
вул. Шкільна (біля військкомату)
тел.: 2-10-79, моб. (096)858-99-58, (096)855-01-01