Шукати в цьому блозі

Translate

Статистика сайта

Відвідувачі по країнам
Відвідувачі за останні 24 години
четвер, 1 січня 2009 р.

Сторожук Олександр Васильович

Сторожук Олександр Васильович, який очолював педагогічний колектив Червоненської СЗШ майже 40 років, народився 2 січня 1930 року в селі Камені Андрушівського району. Батьки працювали у сільгоспартілі. У сім'ї завжди панував лад і мир, тут знали ціну хлібові. У селі була початкова школа, яку Олександр закінчив на початку Великої Вітчизняної війни. Батько пішов на фронт, а повернувся тяжко пораненим і контуженим. Одразу ж після звільнення Андрушівського району від німецьких фашистів Олександр продовжив навчання у семирічній школі сусіднього села Мала П'ятигірка. Вчився на "відмінно", багато читав. Закінчив школу в 1946 році і зразу ж поступив до Бердичівського педучилища, яке закінчив у 1950-му. Мрія здійснилась. На руках було призначення вчителя початкових класів у Вербівську семирічну школ Ружинського району. Тут працював до призову в армію. Після звільнення у запас працював учителем історії у Малонізгурецькій восьмирічній школі Ружинського району. На цей час Олександр Васильович уже усвідомив, що успіх кожної справи залежить від головної життєвої істини — людина повинна відповідати за все, що робить, що говорить, розуміти все, боротись за свої ідеали. З 1954 року по 1960 рік Олександр Васильович працював учителем біології, виробничого навчання та початкової військової підготовки в Городківській середній школі Андрушівського району і паралельно навчався в Одеському державному університеті ім. Мечнікова, який закінчив за спеціальністю "Фізіологія людини і тварини", тож був призначений директором Малоп'ятигірської школи, а невдовзі — Червоненської середньої школи — однієї із найбільших в Андрушівському районі, яку очолював до 1998-го.

andrushivkatown.wordpress.com

Андрушівська школа мистецтв

Назва закладу: Андрушівська школа мистецтв
Адреса: м. Андрушівка вул. Леніна, 24
Керівник: Яремчук Ольга Вікторівна
Телефон: 2-14-36

Прапор Андрушівського району

Являє собою прямокутне полотнище з співвідношенням ширини до довжини 2:3. Прапор складається з трьох рівновеликих частин, з'єднаних по горизонталі. Верхня і нижня частини зеленого кольору, середня - біла, обрамлена лініями товщиною 1/12 ширини кожна. Верхня з них жовта, нижня - чорна. Кольори прапора відображають гаму структурних елементів герба і відповідно несуть те ж символічне навантаження.

Прапор Андрушівського району є символом, який відбиває історію, традиції, географічно-природні особливості краю.

В. Ільїнський
andrushivkatown.wordpress.com

Прапор Андрушівки

Прапор Андрушівки: квадратне червоне полотнище, на якому жовтий андріївський хрест (ширина рамена хреста рівна 1/7 ширини прапора), вгорі – квітка ромашки з білими пелюстками та жовтим осердям (квітка вписана в умовне коло діаметром в 1/4 сторони прапора, центр квітки знаходиться посередині на відстані 1/6 сторони прапора від верхнього краю полотнища), обабіч – по білій пірамідці цукру в жовтій обгортці, внизу – біла чаша, з якої виходить синє полум'я з жовтим обрамуванням.

Андріївський хрест є номінальним символом і вказує, що назва міста пов'язана з іменем Андрій чи його похідними. Колористика хреста і поля щита підкреслює знаходження Андрушівки у складі Житомирської області. Квітка ромашки відображає багатство навколишньої природи. Грудки цукру в давніх опакуваннях підкреслюють основну промислову галузь, що сприяла розвитку поселення. Срібна чаша з синьо-золотим полум'ям ("вогняна вода") означає ще одну важливу галузь – виробництво спирту. Варто зазначити, що у первісному варіанті герба пропонувалося 3 пірамідки цукру, а символ чаші з полум'ям виник при розробці кінцевого проекту, з урахуванням побажань міської ради ширше представити специфіку місцевої промисловості.

Транспорт Андрушівського району

Транспортний комплекс району представлений ВАТ „АТП-11838”.

Послуги по перевезенню пасажирів надає приватний підприємець Мисливий А.Г., який забезпечує перевезення пасажирів по маршруту Міньківці-Житомир через Андрушівку. Послуги таксі надають 18 приватних підприємців.

Основну мережу автомобільних доріг складають дороги загального користування протяжністю 346,1 км. із них 98 % з твердим покриттям. На території району проходять залізничні магістралі: Київ-Козятин; Фастів-Житомир.

Архів блогу